Середа, 19 квітня 2017 року № 30 (19475)
http://silskivisti.kiev.ua/19475/print.php?n=35292

  • У Верховній Раді

У передсвятковій атмосфері

Марина ТІШКОВА.

Перед Великодніми святами робота дещо пожвавилася — слід було підтягнути законотворчі борги. Загалом за два завершальних дні пленарного тижня розглянуто півтора десятка законопроектів, схвалено десять законів.

На вістрі дня — чорнобильці

НАПЕРЕДОДНІ 31-ї річниці трагедії на Чорнобильській АЕС приділили увагу деяким питанням соціального захисту постраждалих від неї громадян. Одному з подружжя померлих осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії надано право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника без додаткового встановлення причинного зв’язку смерті з техногенною катастрофою. У разі набуття законом чинності одержувати виплати зазначене коло осіб буде з 1 січня наступного року. З ініціативи Мінсоцполітики провели «роботу над помилками», яких припустились під час «паскозатягувальної» кампанії останніх кількох років. Нагадаємо, внаслідок унесення змін до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діти, які втратили одного з батьків через аварію на АЕС, та евакуйовані із зони відчуження 1986-го, були позбавлені права на щорічну допомогу на оздоровлення. Відтак цю прикру «неточність» усунуто.

Відзнака знайшла героїв — так загалом можна охарактеризувати зміни до Закону «Про державні нагороди України», хоча це кліше, звичайно, не передасть усього символізму ситуації. Одним із перших поклав життя за нашу державу учасник Революції гідності Михайло Жизневський. І ось, через три з гаком роки, до закону внесено зміни, якими дозволено як виняток іноземця, нагородженого орденом Героїв Небесної Сотні, за визначний учинок під час Революції гідності удостоїти найвищого державного звання. Нагадаємо, лицарями вказаного ордена є троє осіб: М. Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані. Однак невирішеним залишається питання пошанування пам’яті іноземців, що наклали головами за Україну у війні на сході.

Детективи — на контролі у поліції

КІЛЬКА ухвалених документів стосуються енергетичної галузі. Благословився на світ Закон «Про ринок електричної енергії». Ним передбачено запровадження нового механізму відносин у галузі: укладання двосторонніх договорів між енергогенеруючою компанією та споживачем про постачання електрики на довгостроковий період, встановлення правил «ринок на добу наперед», балансуючий та внутрішньодобовий ринок тощо. Як сподіваються у парламенті, все це сприятиме ефективному плануванню виробництва електроенергії різними типами підприємств.

Простягнуто руку допомоги вугледобувним підприємствам, які, на жаль, при своїй стратегічній важливості для країни ледве зводять кінці з кінцями. Змінами до законодавства збираються викорінити практику доведення до банкрутства державних вугільних шахт. Установлено перехідний період до 1 січня 2019 року, протягом якого існуватиме заборона на здійснення виконавчого провадження та арешт таких підприємств, окрім як за рішенням Міненерговугілля.

Внесено зміни до законодавства у галузі будівництва — скасовано обов’язкову експертизу з питань міцності, надійності та довговічності щодо об’єктів І і ІІ категорій складності, які споруджуються на територіях з важкими умовами.

Урегульовано (чи то пак, поставлено на поліцейський контроль) діяльність приватних детективів. Цей інститут де-факто вже повноцінно діє і в українських реаліях, але досі не був офіційно визнаний. Ухваленим у четвер Законом «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» установлено, що приватним детективом може бути громадянин України старше 21 року, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту або стаж роботи у правоохоронних органах не менш як три роки, пройшов відповідне навчання (підготовкою кадрів займатиметься Національна поліція, вона ж їх і контролюватиме) та дістав дозвіл на роботу. Він має право на збір відомостей, необхідних для розгляду справ у цивільному, господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві, пошук зниклих осіб, втраченого чи викраденого майна, предметів і тварин, розшук боржників та осіб, які ухиляються від виконання своїх договірних зобов’язань, тощо.

А от підкоригувати скандальний «закон Савченко» не змогли — урядовий законопроект не здобув підтримку сесійної зали у другому читанні. Ним, нагадаємо, пропонувалося обмежити коло осіб, на яких поширюється правило «один день у СІЗО за два — у в’язниці» для тих, хто не вчиняв тяжких злочинів.

Державу не продав

ПІДТРИМАНО заяву про звільнення з обійманої посади глави Фонду держмайна І. Білоуса. Результати його роботи визнано провальними — кампанію з приватизації великих державних підприємств зірвано.

Відстрочка на місяць

ПЛЕНАРНОЇ п’ятниці, 14 квітня, минув рік, як Прем’єр В. Гройсман отримав портфель очільника уряду. Проте питання його відставки того дня на порядок денний не ставили — Володимир Борисович обмежився неформальним виступом із парламентської трибуни. Завдання, яке ставилося перед урядом В. Гройсмана, було просте й надскладне водночас — зупинити всезагальну кризу і перейти до економічного зростання.

Чи вдалося це? Сам глава уряду, звичайно, оцінює свою роботу як успішну: за його словами, не тільки відійшли від краю прірви, а й «удвічі» поліпшили життя громадян.

Депутати відпустили Гройсмана, як кажуть, із миром. Утім, не надовго — керівник фракції БПП А. Герасимов зазначив, що питання оцінки роботи Прем’єра в порядку, передбаченому регламентом, обов’язково буде винесено. Але не раніше 16 травня — саме до того часу в депутатів своєрідні «весняні канікули». Утім, більшість експертів схиляється до думки, що відставки уряду В. Гройсмана не буде.