Шкідлива оленка

ОЛЕНКА волохата (бронзівка) — жук матово-чорного кольору завдовжки 8-12 мм. Все його тіло, надто з нижнього боку, вкрите густими жовтувато-сірими волосками. На надкрилках — 12 поперечних білих плям різної величини.

Зимують жуки в ґрунті і виходять рано навесні під час цвітіння кульбаби. Годуються квітками: виїдають тичинки і маточки, обгризають пелюстки. З кульбаби переходять на тюльпани, нарциси, іриси, відтак у теплі сонячні дні перелітають на квітуючі абрикоси, персики, черешні, вишні, сливи, груші, яблуні, на суницю, смородину, виноград, калину та інші культури. В дощ, у холодні дні й на ніч ховаються у ґрунт.

Самки зариваються в землю на глибину до 30 см, особливо у добре вгноєних місцях, під гнойовими купами, компостом, перепрілим листям, і відкладають там яйця. Одна самка здатна відкласти 15-20 яєць. З них відроджуються білі товсті вигнуті серпом личинки з численними волосками на тілі. Вони харчуються гумусом та рослинними рештками в ґрунті, не пошкоджуючи коріння. Закінчують розвиток за два-три місяці й восени заляльковуються. З лялечок виходять жуки, які залишаються зимувати в ґрунті. У роки масового розмноження вони завдають значної шкоди садам та ягідникам.

Оленку волохату поїдають шпаки звичайні, граки, сороки, вівсянки чорноголові та інші птахи.

Жуків можна струшувати з квітуючих дерев на поліетиленову плівку, брезент і знищувати. Перед струшуванням дерева слід обприскати холодною водою, щоб жуки не злітали.

Оленку волохату приваблює синій колір, цим також можна скористатися для збирання і знищення шкідника. З цією метою під деревами в цвіту ставлять ємності (миски, каструлі чи відра синього кольору з отруєною одним із препаратів водою — актара 240, децис профі 25 або каліпсо 480.

На жаль, збирання жуків вручну — найефективніший спосіб боротьби з цими шкідниками. Обприскування інсектицидами на них особливо не діє. Можна ще затруювати землю під деревами гексахлораном на глибині 3-5 см. Така рекомендація обумовлена тим, що жуки на ніч і в холодну або дощову погоду залишають квітки і ховаються в ґрунті, де наражаються на часточки отрути і гинуть.