Àâòîáóñíà ³ñòîð³ÿ Ãàëèíà ÑÒÀÕÎÂÑÜÊÀ. ñìò Äåðàæíÿ Õìåëüíèöüêî¿ îáëàñò³.  àâòîáóñ ëåäâå âë³ç ä³äîê,  ðóêàõ — ö³ïîê, êîëÿñêà, Ñõîïèâñÿ õëîï÷èê ðîê³â òðüîõ: «Ñ³äàéòå òóò, áóäü ëàñêà!» ijäóñü âñì³õíóâñÿ: «Äÿêóþ! Òî ñÿäü õî÷ íà êîë³íà!» À õëîï÷èê: «Í³, ÿ ïîñòîþ, ß æ âñå-òàêè ìóæ÷èíà!»  àâòîáóñ³ ó âñ³õ Âðàç ïîñâ³òë³ëè ëèöÿ, Òî, ìîæå, åï³çîä îöåé, ßê ïðèêëàä, çíàäîáèòüñÿ... |