Хай малює доля з буднів свято

Степан МОСКАЛЕНКО.

У РОДИНІ Москаленків, яка мешкала в селі Бужанка Лисянського району Черкащини, Петро був четвертою дитиною. Взимку 1944-го під час Корсунь-Шевченківської битви від вибуху снаряда, що залетів на подвір’я, осколками поранило малого Петруся, маму, сестричку Марусю, братика Васю і корову Машку — нашу годувальницю. Дякувати Богу, через рік повернувся додому тато з війни. Ми попідростали, і батьки довірили нам пасти корову, доїти її, годувати птицю і поросят. А восени пішли до школи. Правда, тільки найстарші, бо не кожному батьки могли справити взуття та одяг. Попри це всі вивчилися, маємо вищу освіту. Петро закінчив Українську сільськогосподарську академію. Працював науковим співробітником на дослідній станції, економістом, був головою колгоспу та райплану. Днями Петрові Пантелеймоновичу Москаленку виповнилося 80. Вся наша дружна родина вітає брата-ювіляра, бажає йому козацького здоров’я, мирного неба, успіхів у повсякденному житті, гарних урожаїв на присадибній ділянці, благополуччя і всього найкращого.