Хто в роботі, той і в турботі

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

У Харківській області ще до Великодня досіяли ранні зернові, цукрові буряки, а нині господарства заробляють у землю соняшник, кукурудзу, сою.

У ВОЛОХОВОМУ Яру Чугуївського району, де знаходиться головна контора ТОВ «Агросервіс», насіння ячменю та люцерни для худоби вже в землі, аграрії починають засипати у сівалки зерно пізніх культур.

— Нам гріх нарікати на Бога, — каже заступник директора господарства з виробництва Іван Гончаров. — Зима була як на замовлення, всі озимі у прекрасному стані, тепер, піджививши їх (152 кг діючої речовини на гектар), сподіваємося за сприятливих умов на врожай десь 70 центнерів з гектара. Вже закуплено препарати для обробки посівів.

Півтори тисячі гектарів у господарства під пшеницею, 1400 відведено під сонях, близько 900 га — під кормові культури... Із сівозмінами у Волоховому Яру все гаразд. А як інакше, коли тут розвивають тваринництво.

Погода нормалізувалась, помірно теплішає. Аби завершити посівну в оптимальні строки, у господарстві запаслися новою технікою. Її тут купують щороку. Отой «Джон Дір», що із сучасною сівалкою стоїть край поля, обійшовся у майже вісім мільйонів гривень. Керувати такою технікою людину без профільної підготовки не посадиш. Механізатор Віталій Рачинський — працівник грамотний і відповідальний. Професор поля, каже про нього заступник директора. Сьогодні тракторист із вищою освітою на такій машинерії не рідкість.

Гроші для придбання техніки брали в кредит у банку, купували імпортне насіння також закордонних сортів за позичені гроші, віддавати їх доведеться із процентами. А що поробиш: якщо пшениця, ячмінь та горох вітчизняних сортів влаштовують аграріїв, то іноземні соняшник і кукурудза дають більший урожай.

Чиновники обіцяють програми підтримки, завдяки яким, мовляв, будуть компенсовуватися банківські відсотки, однак селяни зазвичай не дуже охоче зв’язуються з державою. Компенсують кілька відсотків, а потім від перевірок життя стане немилим. Словом, у Волоховому Яру намагаються викручуватися самі. Цього року, за словами пана Гончарова, посівна подорожчала відсотків на 25, це при тому, що міндобривами вони запаслися минулої осені. Причини відомі: інфляція, збільшення мінімального рівня зарплати, цін на добрива, засоби захисту рослин, запчастини.

За словами директора департаменту ОДА Олександра Нездюра, область у цьому році надіється на гарне збіжжя — 4,3 мільйона тонн, 2,3 млн з яких пшениця. Грошей на полі «заорано» чимало — по 5 тис. грн на кожному гектарі, отож дуже сподіваються на віддачу.

Нинішнього року в Харківській області зменшаться посіви соняшнику, який виснажує землю, повідав чиновник, натомість більше сіятимуть гороху, на який торік був високий попит, особливо в Індії та країнах Південної Азії. А ще горох хороший попередник для багатьох культур. При вищій урожайності, ніж у соняшнику, він подекуди виявився навіть рентабельнішим за цю олійну культуру. Гречки посіють втричі більше за потреби Харківщини, отож її постачатимуть і за її межі. Заплановані більші, як торік, посіви буряків на 26 тисячах гектарів мають забезпечити сировиною п’ять цукрових заводів на території області, які готові до роботи. Сіятимуть сою, яку вже навчилися вирощувати, сорго.

Словом, на папері в чиновників усе добре. Як буде насправді, залежить від селян на землі та Господа Бога на небі.

На фото автора: Олександр Сазонов (заступник директора), Іван Гончаров (заступник директора) та механізатор Віталій Рачинський.