Як з’явились приповідки Досліджував Данило КАРМІНСЬКИЙ. м. Запоріжжя. І за соломинку вхопиться, хто у річці топиться. З інструкції рятувальників. Хоч за козла, хоч за попа, хоч за пень березовий. З оголошення служби знайомств. Хто робить лемеші, той їсть книші. Із розмови ковалів. По слово до кишені не лізе. З протоколу допиту кишенькового злодія. Шила в мішку не сховаєш. Із плаката фіскальної служби. Як нема болота без жаби, так нема чоловіка без вади. Із промови адвоката на суді. Свій не свій, а на дорозі не стій. Зі слів працівника дорожньої поліції. Сказав, як відрубав. З інструкції для рубачів м’яса. Сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю. Із щоденника Робінзона Крузо. Усім козак, тільки чуб не так. Із підручника з перукарського мистецтва. Гроші не пахнуть, якщо добре відмиті. Із плаката в хімчистці. |