• Відлуння

Пісні, народжені в боях

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

У цілком заповненому півторатисячному залі Палацу культури міста Лозова відбувся концерт лауреатів фестивалю «Пісні, народжені в АТО». Авторами їх є талановиті ветерани нинішньої війни, волонтери, батьки загиблих воїнів. У кожного своя історія про пережите в траншеях, окопах, бліндажах, власна сповідь про полеглих друзів, рідних.

ВІДКРИВАВ концерт піснею «Повернутися живим» лозівський гурт «Мрії Марії». Учасник цього гурту композитор і гітарист Володимир Полешко добровільно мобілізувався на війну навесні 2014-го, у складі 93-ї окремої гвардійської механізованої бригади брав участь у боях за визволення Пісків Донецької області та деблокуванні Донецького аеропорту від терористів. Там його важко поранило, хлопець демобілізувався. Тепер увесь вільний час присвячує вшануванню побратимів — живих і мертвих. Він один із головних організаторів концерту лауреатів фестивалю «Пісні, народжені в АТО».

— Ми хочемо донести правду про війну, яка для багатьох наче не існує, — каже учорашній фронтовик Юрій Сусло. — Завдяки нашим пісням окопна правда переймає людей, змінюючи їхній світогляд. Я бачив, як присутні в залі плакали, слухаючи нас.

Для колишнього бійця десантної бригади, водія машини із зенітною гарматою Юрія Сусла ця воєнна музична історія почалася на горі Карачун поблизу Слов’янська. Там у ямі зі сміттям він знайшов загорнуту в мішковину гітару. Узяв перші акорди і відтоді дістав позивний «Маестро». На його очах збили вертоліт із генералом Сергієм Кульчицьким, був прошитий кулями і загинув командир Тарас Синюк... Цьому мужньому комбату, який «виконав наказ, але більше не повернеться», він присвятив свою першу пісню.

Сергій Кононенко у 2014-2015 роках воював на Світлодарській дузі в складі 30-ї ОМБр. Позивний «Професор» заслужив тим, що у мирному житті працював старшим викладачем кафедри геодезії і картографії Уманського університету. На війні ж став парамедиком — витягував хлопців з-під обстрілу, накладав джгути, ставив крапельниці — все просто неба, збирав понівечені тіла. Йому і досі це сниться. «Професор» саме демобілізувався, коли торік там, де він воював, розпочалися кровопролитні бої. Лише за один день загинуло дев’ять його побратимів. Через два тижні з’явилася пісня «На Світлодарській дузі».

Десантникові козацької статури Сергію Свинарчуку командування дало вихідний, зваживши на прохання Лозівської міськради відпустити його на концерт. Сергій виконав пісню «Третій тост», присвячену десантній бригаді, яка між Ямполем і Красним Лиманом потрапила в засідку. Убило начштабу, старшину зенітного дивізіону. На війні третій тост виголошують за «двохсотих», тобто полеглих...

Володимир Бурко не воював, однак на цій війні він втратив сина. Поранений, той прикривав хлопців, даючи їм можливість відступити. Стріляв, поки не загинув. Батько став волонтером, почав писати пісні, які виконує бійцям на передовій.

Лозова продовжила естафету концертів, які відбулися в Києві, Дніпрі, Полтаві, Миколаєві, Кролівці на Сумщині та в інших містах України. Зі сцени Палацу культури авторські композиції, окрім Юрія Сусла з Кролівця, Сергія Кононенка з Умані, Сергія Свинарчука з Херсона, виконали Руслан Давидович із Мелітополя, Сергій Бойко з Дніпра, В’ячеслав Купрієнко з Києва, Володимир Бурко з Кропивницького, Володимир Семішкін із Миколаєва, Станіслав Паплінський з Івано-Франківська, Володимир Пуряєв з Миколаєва. Захід завершився піснею «Браття українці», яка вважається народним гімном воїнів АТО. Стоячи, зал бурхливими оплесками вітав учасників фестивалю.

Концертом у Лозовій опікувалася місцева влада. Мерія міста, яку очолює Сергій Зеленський, знаходить кошти на лікування бійців, на підтримку солдатських удів, допомагає волонтерам, які відвідують земляків на передовій. Воїни мають змогу безкоштовно тренуватись у спорткомплексі, де є сучасний тренажерний зал. Дві вулиці цього степового слобожанського міста названо на честь полеглих воїнів — Олександра Лавриненка, який підірвав себе в танку гранатою, аби не потрапити до рук ворогів, та Олександра Бричука. У міськраді при вході — пам’ятна дошка з портретами 13 полеглих лозівчан. А на концерті був представлений проект пам’ятника загиблим за волю України, який незабаром постане у місті.

На фото автора: пісні, народжені в АТО.