Вишня біла стежку перебігла

Вадим КРИЩЕНКО.

Закотився в очі сміх —

Роздаровує для всіх.

Ясно світиться чоло,

Я запитую: чого?

Просто вишня біла

Стежку перебігла.

Зорі й сяйво місяця

У душі не вмістяться.

Розпускаю срібні гули,

Ніби я весняний вулик.

Маю з травнем добру змову:

— Що таке? — питаю знову.

Просто серце хоче

Вірити в хороше,

Просто сонце світить

Щастям жить на світі.