• Бувальщина

Мак і журавлі

Софія СОРОКОВА.

с. Циблі

Переяслав-Хмельниць-
 кого району

Київської області.

Люди старшого покоління добре пам’ятають післявоєнні роки, коли в колгоспи присилали з перевірками уповноваженого із партійних органів. Часто-густо він був далекий від проблем сільського господарства, не міг відрізнити зерно пшениці від жита, вівса від ячменю, але рішуче й упевнено давав «цінні вказівки»: коли і де сіяти, як обробляти землю, збирати врожай. Шукав недоліки, ретельно записуючи їх у свій блокнот. Таких посланців називали «поганяйло».

ЦЯ ІСТОРІЯ трапилася в одному з колгоспів нашого району.

Весна... Гаряча пора... Орачі-сівачі з колгоспної бригади раненько вибираються у поле. Агроном, голова колгоспу перепровіряють готовність техніки. Лише світає, а вже хвилюються, чи встигнуть упоратися з усім запланованим.

Аж тут як тут і уповноважений. Допитується, коли і хто вже виїхав у поле, чому он та підвода стоїть і таке інше. Усе ретельно записує у блокнот. Їздовий Данило Курило, який парокінною підводою возить голову, терпляче чекає, коли ж вони нарешті поїдуть, але «поганяйло» все не відходить від голови. Врешті відомий на все село жартівник Данило не витримує. Каже голові колгоспу:

— Ви тут, Іване Петровичу, теревені теревените, а там журавлі налетіли і мак на полі визбирують.

— А ковінька його матері, — свариться голова. Він знав примовки Данила, та зараз не спинив, зрадівши, що нарешті відчепиться від надокучливого гостя з району.

— А де ж агроном, куди він дивиться?

— Агроном поїхав на поле, де сіють буряки.

— Жени швидше на макове поле.

Втім, «поганяйло» не відстає, довелося і йому кінну бричку виділити. Приїхали на поле. Чорна рілля навкруг...

— Ось дивіться: чорне поле і жодної зернини не видно, — звертається голова до уповноваженого.

Той придивляється: і справді — ні зернини. Витягнув блокнот і записав: «Втрачені посіви маку. Через журавлів».

Чи доповів він про це на парткомі, чи ні — не відомо. Але у тому колгоспі цей «поганяйло» більше не з’являвся.