• У Верховній Раді

Про аліменти та «колорадські» колізії

Марина ТІШКОВА.

Роботи в депутатів після чотиритижневих весняних «канікул» накопичилося багато. За два пленарні дні розглянуто півтора десятка законопроектів і постанов, схвалено чотири закони.

НА ПОЧАТКУ пленарного тижня депутати приділили трохи уваги питанням соціальної тематики. Діти мають бути забезпечені всім необхідним, батьки — порівну нести відповідальність за їх виховання та утримання — цю тезу, мабуть, мало хто заперечить. Утім, на жаль, ухиляння від сплати аліментів після розлучення подружжя вже давно увійшло у практику. Внесеними до Сімейного, Цивільного процесуального кодексів та Закону «Про судовий збір» зроблена спроба викорінити це негативне соціальне явище. Зокрема, передбачено законодавчі підстави для відступу судом від засади рівності часток подружжя у спільному майні у разі ухилення одним із них від виконання своїх обов’язків з утримання дітей. Аліменти затверджено в таких розмірах: на одну дитину — чверть доходу, на двох — третина, на трьох і більше дітей — половина, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку в разі визначення розміру аліментів як частки від заробітку, або у розмірі п’ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо заявлено вимогу про індексацію аліментів, присуджених у твердій грошовій сумі. Спрощено судовий захист прав одержувача виплат.

Іншими змінами до Сімейного кодексу передбачено обов’язкову участь органів опіки під час розгляду судом спорів щодо місця проживання дитини, в тому числі виселення або зняття її з реєстрації місця проживання. Як сподіваються у профільному комітеті, така норма допоможе краще захистити житлові та майнові права дитини.

«Кримчани, ми вас чекаємо» — під таким гаслом пройшло ухвалення змін до Закону «Про вищу освіту», завдяки яким має сформуватися «південний інтелектуальний кордон». Число вишів, до яких можуть вступати абітурієнти з анексованого Криму без складання ЗНО, лише на умовах конкурсного випробування, збільшене із 12 до 120 — всі, які розташовані в Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській областях. Місць для зарахування за держзамовленням передбачено 1000 — уряду слід знайти у держбюджеті-2017 на ці потреби 25 мільйонів гривень.

Якщо «соціалка» об’єднала сесійну залу, то наступне питання, навпаки, різко поляризувало. Ще б пак — поставили на розгляд законопроект зі змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди символу розв’язаної РФ проти України війни — «георгіївської» стрічки! Ґвалт зчинили «опоблоківці», утім, від них іншого ніхто й не чекав. Публічне носіння, зображення на плакатах, наліпках, листівках тощо помаранчево-чорної стрічки відтепер тягне за собою штраф від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виготовлення та поширення — від 150 до 300 або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Про те, що стрічка з помаранчевими або жовтими з чорним смужками використовувалася царським режимом, і білогвардійцями, і колабораціоністами-«власівцями», і, зрештою, за неоднозначних обставин впровадження, — Радянським Союзом, уже писано-переписано. Дивує інше: чому до цього «дозріли» аж на четвертому році війни? Мабуть, каталізатором стали події 9 травня, коли відзначення Дня Перемоги над нацизмом і вшанування пам’яті полеглих у кривавій «м’ясорубці», розв’язаній двома рівнозначними тоталітарними режимами, стало, по суті, танцями на кістках. Утім, експерти оцінюють цей закон скептично: документ досить «сирий», із численними прогалинами і є скоріше популістським кроком, аніж дієвим засобом раз і назавжди розрубати «колорадський» гордіїв вузол у суспільній свідомості...