П’ятниця, 26 травня 2017 року № 40 (19485)
http://silskivisti.kiev.ua/19485/print.php?n=35637

  • Проблема

Біологічне різноманіття під загрозою

Генна інженерія проти традиційних рослин

Олександр КУРДЮК,
учений-біолог.

Дві календарні події збіглись у травні і проминули, на жаль, майже непомітно. 20-го ми відзначали День науки в Україні, а 22-го — Міжнародний день біологічного різноманіття. Вони тісно пов’язані між собою. Тож символічно, що саме нині відбулась науково-практична конференція «Роль ботанічних садів і дендропарків у вивченні та формуванні стійкого біорізноманіття лісових та міських екосистем». Організували її Рада ботанічних садів і дендропарків України, а також Ботанічний сад і кафедра дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів і природокористування України…

ЗА ОСТАННІ кілька десятків років наука вивела безліч сортів рослин, особливо тих, що становлять основу сільськогосподарського виробництва харчів. В центрі наукових досягнень, поряд із добором як класичним напрямом селекції, — генна інженерія. Генно модифіковані організми суттєво потіснили традиційні рослини у світовому рейтингу популярності. Але, як не дивно, дикі родичі наших культурних рослин щодо цього стають ще ціннішими. Простий приклад. Всесвітньо відомий науковець Микола Вавилов у першій половині минулого століття зібрав насіння близько двохсот тисяч видів дикорослих родичів наших теперішніх культурних рослин. На сьогодні його колекція має умовну ціну — 7 мільярдів доларів. Але незрівнянно більша наукова цінність цього генетичного резерву.

В ботанічних садах і дендропарках зосереджені основні колекції дикої і культурної флори, що є фундаментом для подальшої роботи з виведення та широкого поширення рослинництва харчового, технічного, декоративного і промислового призначення. Всі ботанічні сади і дендропарки, а це близько 50 установ, об’єднаних Радою ботанічних садів та дендропарків України, та майже 200 дендропарків системи Державного агентства лісових ресурсів, провадять масштабну наукову роботу, аби вцілів генетичний потенціал рослинного світу.

— Мета цієї конференції — ще раз привернути увагу суспільства до збереження генофонду рослин, насамперед тих, що занесені до міжнародних та українських охоронних списків, — розповідає завідувач основної в країні у цій царині кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП кандидат сільськогосподарських наук Ю.М. Марчук.

Учасники конференції оцінили досвід і здобутки провідних в Україні парків «Софіївка» та «Олександрія» у пропагуванні проблем збереження об’єктів садово-паркового мистецтва і колекцій рослин, що збиралися протягом століть. Актуальними щодо цього виявилися питання, оприлюднені Світланою Білоус, про розмноження історичних багатовікових дерев, що становлять культурну спадщину нашого народу. Не менш важливими для практиків, передусім спеціалістів КО «Київзеленбуд», були доповіді про визначення шляхів лікування та консервування таких дерев, оскільки вже започатковано співпрацю зі збереження Дуба Тараса Шевченка та меморіальних дерев на території Києва.

Надзвичайно гостро прозвучала актуальна доповідь професора Сергія Ковалевського про трагічне майбутнє для біорізноманіття внаслідок незаконного видобутку бурштину в районах Полісся. Натомість позитивний досвід використання селекційних об’єктів ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки» вселяє віру в необхідність і перспективність упровадження найкращих доробків українських учених.

Як практичний наочний приклад виваженого підходу до збереження біорізноманіття деревних і трав’янистих культур, що використовуються для декорування приватних і комунальних територій, стали відвідування Ботанічного саду НУБіП та екскурсія, котру територією одного з найкращих в Україні розсадників і садових центрів «Єва» провів чудовий фахівець Роман Золотаревський, під час якої науковці та працівники споріднених структур Державного агентства лісових ресурсів, змогли ознайомитись із сучасними технологіями вирощування садивного матеріалу та результатами селекційної роботи з деревними видами.

Такі регулярні дискусії та обговорення способів збереження фіторізноманіття демонструють необхідність усвідомлення того, що тільки завдяки спільним зусиллям ми зможемо залишити нащадкам природу в усій її красі та величі. А захисту і збереження потребують кожен біологічний вид і кожна окрема рослина.