Хліба горять Василь ГАЙ. Херсонська область. В Україні, за оцінкою Укргідрометеоцентру, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% полів озимини. Найбільші постраждалі через бездощів’я площі зафіксовані в Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській областях. НИНІШНІЙ рік хлібним навряд чи видасться. Якщо торік (за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України) житниця Європи зібрала рекордний у своїй історії урожай зернових — 66 мільйонів тонн, то нині хоч би 60 тонн намолотити. …Таврійські степи притихли, як притихає природа перед масштабними явищами. А явище це таки гряде: жнива! І не через місяць, як стверджують нинішні аграрні «провидці». Вже за тиждень-другий у Приазов’ї і Причорномор’ї почнеться збирання озимого ячменю. Яким же він буде, завтрашній урожай? Вже зараз видно, що сподівання на обіцяний владою великий хліб марні. Озимі і ярі колосові ні міцним стеблом не вийшли, ні дорідним колосом. Це свідчення того, що всі оті «оплескові» рекорди залежать не від керівників держави чи міністрів, а від небесної канцелярії. — Ситуація із ранніми зерновими неоднозначна, як і неоднозначний цей рік: поля вкривала льодова кірка, посіви подекуди у воді стояли, рано відновилася вегетація, — сказав на Дні поля, що відбувся на базі дослідного господарства «Асканійське» НААНУ, заввідділом агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства Сергій Заєць. — Температурний режим у березні був таким, яким мав бути у травні: плюсові температури перевалювали за 20 градусів. У квітні — навпаки: холод, сніги, морози… У травні — приморозки. Це, звичайно, позначилося на стані озимих культур. В області, починаючи із середини травня, — ґрунтова посуха, до якої додалася ще й повітряна. На зрошуваних полях, які ми зараз бачимо, продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту 65 міліметрів, то на богарі лише 23. На богарних землях з’явилися глибокі тріщини. — А що ж далі буде? Може, вcе ж погода змилостивиться? — Є в області масиви, де продуктивної вологи залишилося тільки 10 міліметрів. А що це значить? Якщо за добу на посівах витрачається 5 міліметрів, то можете уявити, що може статися з нинішнім урожаєм. У більшості районів Херсонщини продуктивна волога у метровому шарі ґрунту взагалі відсутня. Тобто відбувається не дозрівання зернових культур, а всихання. І всихання не лише листя і стебел, а й зерна. Інтенсивна викачка вологи з ґрунту спостерігається навіть на парових площах. Висновок тут один: відбудеться недоналив зерна. За нашими розрахунками, недобір врожаю буде у межах 20 відсотків. Якщо ми бачили поля, на яких урожай потенційно становить 50 центнерів, то втрати сягнуть 10 центнерів на кожному гектарі. — Зона опустелювання просувається далі — на північ України, — додає директор Асканійської дослідної станції НААНУ Наталя Гальченко. — Якщо навіть у 2008 році (тоді заснована наша станція) погодно-кліматичні умови на Вінниччині, наприклад, відрізнялися від наших, то нині вони наближаються до них, зокрема значно зменшилася кількість опадів, такий же температурний режим влітку. Тому не зважати на цю обставину вже не можна! Чи є вихід? Є, і не один, вважають фахівці. Для одержання гарантованих врожаїв (для України це багаторічна вода в ступі) необхідно розширювати вирощування хлібів на зрошенні, а також (що, можливо, важливіше) створювати сорти, пристосовані до умов глобального потепління. — У дослідному господарстві «Асканійське» нині вирощуються і проходять випробування більше ста сортів пшениці і ячменю, — каже директор агрофірми кандидат сільськогосподарських наук Віктор Найдьонов. — Усім бажаючим можемо запропонувати насіння озимих пшениць Асканійська, Жайвір, Гурт, Зорепад, Ліра, Вихованка одеська, Журавка одеська, Хист, Небокрай, Епоха одеська, два сорти озимих ячменів — Академічний і Достойний, яра пшениця Спадщина… Та все це — майбутнє української хлібної ниви. Нині ж треба зібрати те, що посіяли. Як раніше казали — до колоска, до зернини. На фото автора: директор ДП «Дослідне господарство «Асканійське» Віктор Найдьонов показує одне з полів, яке навіть за нинішніх погодних умов може дати гарний врожай. Скрізь би так! |