• Наше військо

Грузинський легіон

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

На полігоні неподалік Харкова на базі 25-го ОМПбат «Київська Русь» створюють спеціальний підрозділ ЗСУ, який виконуватиме особливі завдання. Незвичайний він і тим, що в його складі діє військова одиниця, у якій воюють громадяни іншої держави — рота «Національний грузинський легіон».

ДНЯМИ у батальйоні відбулися навчання, під час яких відпрацьовувалися функції спецпідрозділу при звільненні будівлі, яку захопив умовний ворог. Усе було, як у бойових умовах: вибухи фугасів, автоматні черги, їдкий дим порохових газів. Справжніми були й напруга м’язів та струмки поту на зосереджених обличчях бійців, жорсткий, металевий голос командирів, які віддавали накази грузинською. Для них, хто пройшов уже не одну війну, такі навчання — важка робота. Усі набуті навички мають бути відпрацьовані до автоматизму. Це не раз рятувало воїнам життя. Втрати підрозділу на Донбасі були невеликими, хоча бійці виконували вкрай складну розвідувально-диверсійну роботу.

— Грузинський легіон складається з професіоналів, які багато знають і вміють, — розповідає заступник командира батальйону «Київська Русь» Сергій Федосенко. — Вони побували в гарячих точках, частина з них — колишні офіцери, які здобули підготовку в США. Люди мотивовані, дисципліновані...

Окрім українців і грузинів, у «Грузинському національному легіоні» свого часу воювали й американці, зараз служить німець українського походження. Емблема підрозділу — два вовки: один на тлі українського прапора, другий — грузинського. Існує легенда, що колись, у часи ассирійців, грузинів називали вовками. Це одна з найволелюбніших тварин, яка не піддається дресируванню.

Формуватися легіон почав у квітні 2014 року. Його основою стали шестеро грузинів, які вже тоді зрозуміли, що війна з Росією неминуча.

— Добре пам’ятаємо ті роки, коли російські окупанти вдерлися в нашу країну, — розповідає легіонер з позивним Резо. — Ми пройшли той самий шлях, яким нині рухається Україна. І під час війни в Абхазії на початку 90-х, і в Північній Осетії 2008-го багато хто у світі говорив, що в Грузії точиться громадянська війна... Але за всім цим, як і за війною на Донбасі, стояла Росія.

За час боїв на Сході України добровольчий підрозділ, що сладався з кількох чоловік, збільшився до роти, офіційно влився в ЗСУ й сподівається «дотягти» до батальйону. Командує легіоном Мамука Мамулашвілі, який узяв зброю в руки ще в чотирнадцятилітньому віці, коли пішов разом із батьком генералом на війну в Абхазії. Потім він кілька років вивчав дипломатію у Франції, був політичним радником міністра оборони Грузії.

Чимало бійців роти родом із територій, які втратила їхня країна через російсько-грузинські війни. А це — 30 відсотків землі. Тому Росія, Путін — їхній особистий ворог. З нинішньою владою Грузії відносини легіонерів напружені, вони вважають її проросійською.

Заступник командира легіону Зураб Джишелідзе говорить, що він і його підлеглі віддають борг Україні, яка підтримала грузинів у війні в Абхазії. Згадує, як тоді українські літаки, гелікоптери, кораблі прийшли на допомогу й урятували майже 34 тисячі біженців. Окрім того, в Грузії воювало 137 українців, 19 хлопців загинуло, одного там і поховали.

— Поки ця війна не закінчиться, ми воюватимемо за Україну, — твердо каже заступник командира «Грузинського легіону» з позивним Маестро. — І, зрозуміло, за Грузію. Бо якщо ми переможемо, росіяни не зазіхатимуть знову на нашу землю.

Тоді вони повернуться у рідні гори. Мабуть, окрім тих, котрих «узяли в полон» українські красуні: п’ятеро грузинів одружилися з нашими дівчатами.

На фото автора: будні «Грузинського легіону».