• Традиції

Свято відродження українства

Віталій НАЗАРЕНКО.

Фото автора.

Четвертий рік поспіль Бахмацький район Чернігівщини приймав гостей з усіх куточків України. Дводенний фестиваль «Відродження українського села, його культури та духовності» щороку збирає все більше однодумців. У мальовничі Піски, як до духовної криниці, приїздять тисячі людей, щоб надихнутися патріотизмом та силою духу українського народу, долучитись до народного мистецтва.

ДВА ДНІ не вщухали народні гуляння. Свято сала, гончарства, ковальського ремесла, майстер-класи із розпису українськими візерунками, змагання з коління та пиляння дров, оранки плугом, обмолочування пшениці ціпом, скошування трави, їзди верхи на коні та багато інших розваг ознаменували перший день дійства. Відкрив захід духовий оркестр МНС України. Затим учасники та гості фестивалю із захопленням спостерігали за виступом каскадерів на конях під керівництвом чернігівця Євгена Крутова.

Яке ж свято без народних умільців? Вироби народного майстра з соломоплетіння Павла Даниленка з полтавських Лубен не залишали байдужими ні дорослих, ні дітей. Солом’яні бичок, троянський кінь, карпатський ведмідь, полтавська свиня і навіть африканська мавпа стали «зірками» родинних фотосесій.

«Фестиваль для мене — надзвичайне духовне задоволення, — зізнається майстер. — Я вдячний відвідувачам за увагу до моєї творчості, а малечі — окрема дяка за щасливі усмішки».

Майстер-початківець Родіон Баєв провадив майстер-клас за гончарним колом. Кожен охочий міг власноруч зроблений глиняний виріб забрати додому на згадку про фестиваль.

І ще одне захоплююче традиційне ремесло — ковальство. Наскільки нелегка це справа, гості могли пересвідчитись, роздмухуючи міх чи зробивши кілька ударів важким молотом.

Засновник, ідейний натхненник і головний спонсор фестивалю фермер Валерій Колоша не приховує радості від того, що захід набуває все більшої популярності серед українців, не байдужих до долі села.

«Один рік, коли почалась війна, ми не проводили свято з етичних міркувань, — розмірковує Валерій Петрович. — Утім, люди просили, писали, що їм його не вистачає. Адже це майданчик для спілкування! Як би важко не було, але ми, українці, повинні не забувати про наше село, яке виплекало, виростило і дало путівку в життя багатьом відомим людям. Чи розквітне наша держава, чи буде у ній добре жити, залежить від нас самих. Тож єднаймося і відродімо наші село, духовність, культуру і, зрештою, країну».

Разом із аматорськими колективами на головній сцені фестивалю звучали і пісні у виконанні професіоналів. Бурхливими оплесками за чудові виступи дякували люди народній артистці України Аллі Кудлай та відомому поету-пісняру Степану Галябарді.

Для відпочинку і ночівлі гостей організатори фестивалю розбили наметове містечко, впродовж двох днів у таборі працювала польова кухня. Місцеві козаки гостинно пригощали всіх смачним кулешем.

Нині багато говорять про патріотизм. А починається він із рідного села, батьківського порога, отчого дому. Свято у Бахмацькому районі повертає до витоків наших звичаїв, нагадує про глибоке культурне коріння українського народу. До речі, приїхати у Піски на наступний, уже ювілейний, фестиваль висловили бажання гості із кількох зарубіжних країн. То додамо до його назви слово «міжнародний»?