Вовчикова наука Володимир ПИСАРЕНКО. м. Полтава. Над осінь в школу для Бобрів Пан Сірий Вовк синка привів: «Мій син, дарма що ще щеня, Отримать прагне він знання. Він греблі мріє будувати, Красиво вміє вигризати, З дитинства добре нори рив, За нього вам Ведмідь дзвонив». Дзвінок з Берлоги — це немало! Без іспитів щеня зарахували (Ослухатись Ведмедя хто посміє? Він вмить Бобрам всю воду перекриє). Тож юний Вовк закінчив на «відмінно», Бо «здібним був Ведмедів племінник». ............................................... Лишилась байка наче без моралі. А що було з тим вовком далі? Нічого... Бобровим хутром він торгує на базарі... |