Витривала й невибаглива вівця

УТРИМУВАТИ цих тварин нескладно. Були б улітку пасовище, а взимку — сіно. Продукція вівчарства всім добре відома — вовна, овчини і харчові продукти — м’ясо, жир, молоко. Вівця дуже витривала, рухлива, пристосована до випасання і в передгір’ях, і по схилах ярів, і в напівпустелі, тобто в місцях, не доступних, скажімо, для великої рогатої худоби. Утримання невеликого стада овець не вимагає дорогих будівель і великих коштів.

Вівці — істоти беззахисні. Відомі випадки, коли вовк, забравшись у кошару, ріже всіх тварин до єдиної: опиратися, боротися вони не вміють. Інша річ корови або свині, які в разі небезпеки ніби змовляються і діють спільно проти нападника. Вчені пояснюють таку боязкість тим, що в овець слабкий зір. Тому в них сильно розвинене почуття стадності: куди одна — туди й друга, третя...

Вівці погано запам’ятовують свій двір: випасають їх разом із козами або козлом, які добре орієнтуються. Втім, якщо в перші дні пасовищного сезону овець підгодовувати вечорами комбікормом, то вони теж швидко запам’ятовують дорогу додому.

Вівця живе 20-25 років. Але як матку, так і виробника використовують у господарстві щонайдовше 7-8 років. Якщо ж тварина породиста і високопродуктивна, то можна тримати довше для одержання якомога більшого числа потомства з цінними якостями. Проблема тільки в тому, що з часом в овець стираються зуби і їм важко пережовувати жуйку, особливо коли вони пасуться на піщаних чи кам’янистих ґрунтах.