• Веселинки-гуморинки

Олександр ХОВДАТІН.

с. Сукачі

Іванківського району

Київської області.

— Вчора до нашої хати вдерся злодій...

— І що, взяв щось?

— Та де там! Лежить тепер у лікарні. Моя благовірна подумала, що то я так запізно з гулянки додому повернувся. То й припекла утюгом.

* * *

— Офіціанте, скажіть, це правда, що ви за нами, клієнтами, все під’їдаєте?

— Що ви? Навпаки, це ви за нами.

* * *

— Лікарю, ви заборонили мені їсти на ніч, от я і застудилась.

— А який тут зв’язок?

— Як це який? Безпосередній! Я тепер щовечора у роздумах стою біля відкритого холодильника: їсти мені чи прислухатись до вашої поради. От і протягло на холоді нівроку.

* * *

На футбольному матчі один із глядачів запитує хлопчика:

— Де ти взяв гроші на такий дорогий квиток?

— Батько купив.

— А де ж він сам?

— Вдома залишився. Квиток шукає.

* * *

Мати пошепки звертається до сина:

— Ваню, твій дідусь дуже хворий. Скажи йому щось приємне, підбадьорливе.

— Добре, мамо, — погоджується хлопчак і негайно виконує материне прохання:

— Діду, ти хотів би, щоб на твоєму похороні грав духовий оркестр від нашого будинку культури?

* * *

Мало почати нове життя з понеділка, важливо не закінчити його вже у вівторок.