• Гумореска

Додому не вернуся!

Микола БОСАК.

м. Київ.

МОЯ в недалекому минулому люба дружино Орисю! Що я поїхав теплоходом у круїз, знаєш і ти, і сусіди, і родичі. А от що зі мною тут стряслося, то ні вони, ні навіть ти серед ночі з макогоном на порозі уявити не зможете.

Вже в перших рядках свого листа повідомляю тобі, Орисю, що з круїзу я нізащо не повернуся. Чого я там у вас не бачив? Вічно п’яної роздратованої пики начальника цеху? Черг за субсидіями? Твого заштопаного вилинялого халата?

Але про все по порядку. Із сонячної Одеси наш теплохід вибрався у такі сині моря та океани, що сказав би, але ти все одно не повіриш, яка краса є на світі. Вдень вся наша круїзна братія купалася і загоряла на верхній палубі, а вночі під коктейль «Упав із дуба» танцювала на дискотеці. Словом, гуляли-гуділи так, що своїми димарями-трубами пароплав нас до ранку перегудіти не міг.

А от на ранок, екс-люба Орисю, сталося те, чого, повір, не з кожного похмілля ще й насниться!

Наш морський лайнер захопили пірати. Страшні! Чорні! Геть тобі чупакабри двоногі! Тільки зуби блищать. Та ще й із такими пукалками в руках, що як гахне для перестраху, то в металевій бортовій обшивці дірка більша, ніж твоя розпатлана зі сну голова.

Пов’язали нас, поскладали в трюмі і теліпали на хвилях кілька днів без води і їжі в невідомому напрямку. А тоді доправили човном до райської краси берега і просто під пальмами почали продавати племені, яке тільки нас загледіло, то вже почало облизуватись.

Двох одеських молодичок купив за діамант та жменю золотого піску здоровань із кільцем у носі і відразу потяг їх у кущі. Ваню з Боярки тут же кинули в казан на бульйон, а Петю з Млинова пустили на печеню з ківі.

Дійшла черга й до мене. Та як тільки здерли сорочку — остовпіли. Бо в мене ж на шиї теліпався отой медальйон, що в формі місяця-молодика. А в них це символ влади. А як здерли ще й штани, то попадали переді мною на коліна. Бо в мене там, нижче поперека, де ти одна тільки й знаєш, велика родимка у формі повні перед затемненням. А в них це знак царського походження. Отож мене прямим голосуванням тут же вождем і обрали.

Якби ти побачила, що тут зчинилося! Викупали мене в тому казані, що з Вані бульйон зварили, й воду випили. Натерли ароматними мастилами, взяли на руки і з піснями та танцями до ранку довкола острова носили.

Окремий курінь мені виділили — з кондиціонером, ноутбуком і трьома бранками. Одна ліву п’яту лоскоче, друга — праву, а третя стереже від лихого ока важливу для всього племені родимку в формі місяця.

Я, Орисю, вже навчився на дошці по хвилях гасати, наввипередки з мавпами по деревах стрибати, наскакувати в пірозі на чужі острови. Щодня видаю по кілька декретів, спрямованих на щастя і спокій племені. Після того як у всіх трьох моїх бранок чорняві хлопчики народились, мене тут так полюбили, що готові лоскотати всім плем’ям від рання до смеркання, але треба ж і про обороноздатність острова комусь дбати.

Одним із декретів я видав дозвіл з’їсти всіх місцевих глитаїв-олігархів — останніх двох на храм тримаємо. Іншим я ввів загальнообов’язкову початкову освіту, і тепер наше плем’я найрозумніше в океані. Ще одним зобов’язав варити на зиму варення з бананів та ананасів. А оскільки зими тут ніколи не буває, то завалимо цією продукцією весь світовий ринок.

Я б тобі зміг іще багато нарозповідати, та ніколи, бо треба організувати силосування бамбукових пагонів. Послав би тобі листа електронкою, втім, ти там комп’ютера ще й в очі, мабуть, не бачила...

Якщо хочеш, звернися з проханням до своїх урядовців. Нехай вони відмовляться від своїх недолугих реформ-експериментів і повернуться нарешті в цивілізоване коло народів. А ми допоможемо. Коли ви в кожному курені, як ми, матимете кондиціонер і айфон G8, то попроситеся до нас на встановлення дипломатичних відносин. Гуманітарну допомогу екзотичними фруктами можемо хоч сьогодні надати, хоча у вас, певно, й досі немає тями вчасно та без хабарів їх розмитнити...

А поки що борітеся з корупцією і сподівайтеся на краще.

Твій колишній чоловік Андрій, а нині вождь племені Моя-Мая із Великого Середнього Острова Андре.

P.S. Цілуй дітей! Може, заберу їх на канікули до себе! Хай світ побачать.