П’ятниця, 14 липня 2017 року № 54 (19499)
http://silskivisti.kiev.ua/19499/print.php?n=36106

Агрохолдинги гублять довкілля

Лариса САЙ-БОДНАР.

Колаж Анатолія Кізлова.

На ТОВ «Вінницька птахофабрика», що належить до потужного агрохолдингу ПАТ «Миронівський хлібо­продукт» і реалізує продукцію під торговою маркою «Наша ряба», кількість поголів’я у десятки разів перевищує допустимі санітарні норми. Відходи цих курників обертаються для довкілля екологічним лихом…

Убити двох зайців

НЕЩОДАВНО агрохолдинг оголосив про наміри побудувати на Вінниччині біогазовий завод. І взявся до роботи. Та так стрімко, що забув запитати дозволу на забудову в усіх членів громади, на землях якої розпочалося будівництво, — отримав згоду лише від мешканців одного села. Така амнезія трапляється у вінницьких птахівників не вперше. «Лікувати» її доводиться в судах.

Нині саме починає набирати обертів судова тяганина щодо недопущення будівництва Вінницькою птахофабрикою на території Заозерненської громади, що у Тульчинському районі, нових пташників, адже навіть у тих, що вже діють, кількість поголів’я у десятки разів перевищує допустимі норми. Про це «Сільські вісті» вже писали у №46 від 16 червня цього року. І ось нова забудова. З одного боку, ідея заслуговує на похвалу, адже це й справді чи не єдиний шлях розв’язання проблеми, а з іншого…

Розмови про появу заводу із виробництва біогазу з біомаси рослинного та тваринного походження точаться вже протягом кількох останніх років. Такий завод, звісно, конче потрібен регіону, що має величезну кількість птахофабрик, відходи з яких накопичуються на полях, що обертається шкодою для здоров’я мешканців сусідніх з птахофермами сіл.

Проект не простий, а золотий — вартістю 25 мільйонів євро. Підприємство буде одним із найбільших у Європі!

Розділяй і будуй

НА ГРОМАДСЬКІ слухання — один із основних етапів перед реалізацією масштабного будівництва — забудовники не покликали заозерненців, а лише мешканців села Василівці. Мовляв, саме безпосередньо поруч їхнього села, на відстані до кілометра, буде зведено завод. І отримали згоду. Така відстань мала б насторожити селян. Адже вони вже на власній шкурі переконалися, як то жити у сусідстві з курятниками. Та на зібранні директор ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» Ігор Лещенко запевнив, що біогазовий комплекс на 100% вирішуватиме екологічні питання — утилізацію курячого посліду та стічних вод. А сам процес налагодять таким чином, що неприємного запаху не буде. Курячий послід припинять вивозити на поля. Й похвалився тим, що виробництво буде практично безвідходне, адже підприємство вироблятиме безпечні та якісні органічні добрива.

Представники ГО «Національний екологічний центр України», запрошені на громадські слухання до Василівки, вітали наміри і прагнення підприємців сприяти розвиткові відновлювальних джерел енергії. «Ми хотіли б бачити біогазові заводи на всіх промислових та тваринницьких комплексах», — зазначила експерт НЕЦУ Анна Даниляк. І водночас вказала на значні недоліки. Еколог звернула увагу на тонкощі, в яких селяни не розуміються. Зокрема, зауважила, що завод проектованою потужністю 10 МВт є об’єктом екологічної небезпеки і потребує проходження всіх необхідних експертиз. Окрім того, не зазначено термін зберігання накопиченої сировини на майданчиках та не розраховано викиди. Кількість робочих місць (30) є необґрунтованою та завищеною. Санітарно-захисна зона зберігання посліду має бути не менш як 500 м, а не 300, як зазначено в проекті, так само — 500 м — біологічних ставків замість указаних 200. У заяві про наслідки зазначені одночасно 12 та 15 га, необхідних для будівництва. Дані у кресленні щодо площі озеленення, щільності забудови, коефіцієнта використання території відрізняються від тих, що у пояснювальній записці.

Представники компанії запевнили, що у доопрацьованій документації зауваження будуть частково враховані, проте Національний екологічний центр України досі не отримав офіційної відповіді на зауваження, як і оновлених документів з унесеними правками.

А тим часом будівництво комплексу набирає обертів. І поки люди смакуватимуть цукерку, подану їм птахівниками в гарній обгортці, не відчуваючи її гіркоти, вона може встигнути отруїти організм.