Ціни зірвались у галоп

Олена КОЩЕНКО.

Фото Юрія Ластовини.

Що відбувається з цінами на продукти? Вони ростуть, як на дріжджах, — мало не щогодини. Причому на найнеобхідніші харчі: хліб, масло, молоко, олію, капусту, цибулю… Ця проблема сьогодні болісно зачепила кожного, кому доводиться, насилу зводячи кінці з кінцями, виживати на мізерну зарплату чи пенсію.

УЛІТКУ народ традиційно «налягає» на овочі й фрукти. Тим часом ціни на городину та садовину у порівнянні з минулим роком злетіли у рази. Узяти хоча б капусту, вона просто рекордсменка: нині її вартість, як мінімум, у шість разів вища за торішню! Коли, питається, таке було, щоб у липні за білокачанну правили по 12-15 гривень за кілограм, червонокачанну — 20-22, а за цвітну — 27 гривень? А цибуля ріпчаста жовта по 13-18 гривень за кіло, морква 13-17, як вам? До речі, в аналогічний період минулого року середня ціна на цибулю була втричі нижчою.

Про соціальні сорти хліба за старими цінами вже також нема мови. Як і про м’ясо, надто свинину, ціни на яку щотижня зашкалюють: станом на 21 липня вирізку продавали уже по 176-190 гривень за кілограм. За сало на столичному базарі правлять 100 гривень. З дня на день м’ясо продовжує стрімко дорожчати, а за ним підтягуються ковбаси.

Узагалі в липні ціни зірвалися в галоп. І не лише на харчі. Мережі АЗС у більшості регіонів підвищили вартість зрідженого газу. Майже вдвічі підвищено тарифи за утримання будинків і прибудинкових територій. У Києві й багатьох містах водночас здорожчав увесь комунальний транспорт…

І якщо раніше урядові експерти мали «залізобетонне» пояснення цьому — долар, до якого «прив’язана» ціна пального та сировини, росте, то нині «зелений» напрочуд стабільний! То в чому ж річ? Виявляється, це так спрацювала урядова реформа. Кабмін скасував з 1 липня державне регулювання цін на товари і послуги. Тобто їхню вартість тепер регулює тільки ринок. Насамперед постанова уряду №394 від 7 червня стосується харчів, включаючи й найнеобхідніші — що були у списку як продукти соціального значення. Йдеться про борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, вершкове масло, олію, яйця тощо. А ще дитяче харчування, різні комунальні та побутові послуги.

Високопосадовці обґрунтовували, що рішення було ухвалено з метою зниження адміністративного тиску на бізнес і усунення надмірного втручання держави в економічні процеси. Мовляв, спроститься процес зміни цін залежно від коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на кон’юнктуру. Задекларовано нібито хороші наміри. Проте на практиці виходить, що ними для народу вистелена дорога до просто пекельних умов існування.

Продовольчий ринок нині вільно регулюється «ціною» здоров’я населення. Більшість народу і досі не жирувала, не маючи змоги повноцінно харчуватися. Тепер же, якщо в країні подорожчають соціально значущі продукти до рівня бажаної рентабельності торговців — як мінімум, кажуть, на 20-26%, — мільйонам українців доведеться голодувати: взагалі забути про м’ясо, натуральні молочні продукти, ту ж капусту тощо. Бо хто ж їх зможе купувати?

Тим часом Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, як завжди, випромінює суцільний оптимізм. Ось і нещодавно на форумі «Децентралізація — основа формування нової системи управління та місцевого розвитку», який проходив у Тернополі, учергове «ощасливив» співвітчизників світлим майбутнім. «Ми в межах десяти років будемо економічно сильною і соціально справедливою державою… Українці житимуть довше, якісніше і заможніше», — запевняв голова уряду. Щоправда, зауважив, тільки за умови, «якщо ми почнемо правильно використовувати людський капітал і ресурси». Слова про людський капітал видаються просто блюзнірством з огляду на сьогоднішні зарплати і пенсії, на які народу неможливо навіть прогодуватися. Утім, пообіцяв Прем’єр із жовтня підвищення пенсій. Але ж до жовтня при галопуючих цінах ще треба дожити!

І без того через загальне зубожіння населення України загальна сума субсидій, призначених для компенсації витрат родин на оплату житлово-комунальних послуг, за півроку становила 2 млрд 740,3 млн грн, що на 10,5 відсотка (або 261,2 млн грн) вище показника січня-червня минулого року. Тепер, виходить, уряду треба нараховувати людям субсидію ще й на харчування?