• Екологія

Прихована загроза

Ігор ГАЛУЩАК.

Про те, що будівництво сільських міні-ГЕС на річках Закарпаття небезпечне для довкілля, екологи твердять не перший рік. Іще в серпні 2014-го Львівський апеляційний суд скасував рішення Закарпатської облради про зведення 360 міні-ГЕС на гірських річках області. Тоді місцеві енергетики пішли іншим шляхом: спорудження малих гідроелектростанцій почали погоджувати районні держадміністрації, причому окремо по кожній річці.

СПОЧАТКУ з’явилося рішення Хустської РДА про зведення п’яти міні-ГЕС у селах, розташованих на берегах річки Ріка. Хоча на сайті райдержадміністрації у цьому розпорядженні не названо проектантів, екологи встановили, що йдеться про товариство з обмеженою відповідальністю «Ріка-Енерго». Мешканці сіл Липча, Горінчово, Кошельово, Іза та Березово стали на захист своєї річки. Чіткої проектної документації на будівництво вони не виявили, крім карти на ділянку річки в Липчі. А забудовники тим часом уже почали «домовлятися» з головами сільрад.

Так, голова Березівської сільради всупереч рішенню зборів місцевої громади про відміну зведення ГЕС скликав додаткове засідання, на якому й погодили це будівництво. Обурені мешканці села перекрили прилеглу дорогу і висунули свої вимоги: рішення їхньої громади визнати чинним, а сільського голову відправити у відставку. Вони свого домоглися. У ході розслідування цієї фальсифікації з’ясувалося, що прийняти «правильне рішення» голові сільради допомогли залучені «тітушки», була й роздача грошей громадянам: сума «подяки» коливалася від 500 до 2 000 грн. Мильною бульбашкою виявилися й обіцянки появи нових робочих місць у зв’язку з будівництвом ГЕС — автоматизовані системи їхньої експлуатації потребують лише «своїх» охоронців, тож набирати їх серед місцевих ніхто й не збирався.

Приклад сусідів підхопили мешканці інших сіл. На збори в Липчі прийшло близько тисячі селян, які своїм рішенням ухвалили недопущення будівництва гідроелектростанції. Таким же шляхом пішла й громада Кошельового. Приріченські селяни розуміють, що зведення хоча б однієї ГЕС призведе до негативних наслідків для екосистеми річки, а каскад із п’яти загалом знищить цю наразі чисту водойму.

На думку екологів, будівництво таких ГЕС на гірських річках без належного обґрунтування та еспертиз довкілля неминуче позначиться на деградації берегів і дна річки внаслідок будівельних робіт. Серед інших загроз: зміна швидкості течії, замулення, погіршення показників умісту кисню, температури води, падіння рівня ґрунтових вод, обміління, збіднення різноманіття флори і фауни. До всього цього Ріка є природоохоронним об’єктом міжнародного значення: так званої Смарагдової мережі. Її межі вказано навіть на сайті Ради Європи.

Варто нагадати, що до української частини Смарагдової мережі належить 271 природо­охоронний об’єкт загальною площею 6,2 млн га (близько 10% площі нашої держави). Таке занесення надає цим територіям міжнародний статус особливого природоохоронного значення. Тут має бути створена система управління та моніторингу рідкісних зникаючих видів рослин і тварин, а також природних оселищ, які потребують заходів для збереження у межах виконання вимог Бернської конвенції. Це рішення повністю відповідає заходам із виконання вимог України за Угодою про асоціацію з ЄС у частині наближення до Пташиної та Оселищної директив Євросоюзу.

До речі, місцеві мешканці вже добре відчули «роботу» нині діючої ГЕС в селі Нижній Бистрий, де цієї зими льодохід, затриманий її дамбою, заблокував дорогу та людей у будинках.

Хоча активісти сіл й перешкодили небажаному будівництву, вони усвідомлюють, що до повної перемоги ще далеко.

На фото: мешканці Кошельова протестують проти будівництва міні-ГЕС.