• Сильні духом

Таким усміхається доля

Євген ЦИМБАЛЮК.

Рівненська область.

НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ вокзалі у Дубно Миколу Синюка, срібного призера чемпіонату Європи з параканое, земляки зустрічали з квітами та плакатами із вітаннями. На змаганнях, які відбулися у Болгарії, український спортсмен виборов друге місце в класі КL2 на дистанції 200 метрів. Подякувавши за теплу зустріч, він пообіцяв, що докладатиме зусиль, щоб і надалі примножувати славу рідної країни.

28-річний Микола Синюк — надзвичайно вольова людина. 11 років тому зазнав важкої травми. Щоб урятувати йому життя, лікарі ампутували ногу.

— Коли на місці ноги бачив пусте місце, — каже Микола Синюк, — ставало невимовно гірко. Стільки планував, мріяв зробити в житті, а тут ось, виходить, усе дарма!

Не відомо, чим би закінчилася глибока депресія, якби не зустріч із відомим веслувальником, майстром спорту міжнародного класу, учасником Олімпійських ігор Леонідом Камлачуком із міста Дубно, котрий відверто сказав: досить нарікати на долю, врешті-решт, вона усміхається лише сильним духом. Микола вирішив довести, що він саме така людина.

Перші спроби на воді для спортсмена-початківця виявилися не вельми вдалі: байдарка та каное, на яких хлопець практикувався, нерідко перекидалися. Одного разу довелося по-справжньому рятуватися, вибираючись із глибини.

Але тренер відразу запримітив потужний спортивний потенціал Миколи Синюка. Леонід Камлачук усіляко намагався модернізувати човни, на яких тренувався його підопічний, зробити їх стійкішими та зручнішими.

А далі пішли перемоги. Спочатку спортсмен став чемпіоном області. Затим — призером першості України, далі здобув звання чемпіона України, посів 5-те місце на чемпіонаті Європи в Загребі, став переможцем міжнародних змагань у Ковелі. Здобув титул володаря Кубка України. Микола Синюк брав участь у Паралімпіаді в Ріо-де-Жанейро і буквально долю секунди «не дотягнув» до третього призового місця, ставши четвертим. А ще в його активі є «срібло» чемпіонату світу, що проходив у Німеччині. Загалом у Синюка 23 медалі різного ґатунку. А ще — звання майстра спорту міжнародного класу.

Відпочивши вдома після чемпіонату Європи, паралімпієць знову готуватиметься до змагань європейського та світового рівнів. Залишається побажати йому подальших перемог і сходжень на найвищі спортивні п’єдестали.