• Зелена аптека «Сільських вістей»

Меліса лікарська

Василь РЯБЧУК,

доктор сільськогосподарських наук.

ЦЕ БАГАТОРІЧНА трав’яниста рослина заввишки до одного метра. Її ще називають роївником (добре принаджує бджолині рої), маточником (лікує жіночі хвороби), лимонною травою (має запах лимона) або медівкою. До речі, слово «melissa» у перекладі з грецької означає «бджола». Цвіте у червні — серпні. Квітки рожевуваті або білі. В Україні трапляється на лісових галявинах, по берегах річок та біля доріг.

Листя містить ефірну олію, дубильні речовини, гіркоту, слиз, янтарну, кавову, хлорогенову, олеанолову, аскорбінову та урсолову кислоти, каротин, слизисті та гіркі речовини, смоли, цукри й мінеральні солі. Зольність над­земної частини — 7,57 відсотка. Концентрує близько 20 мікро- та макроелементів: калій, кальцій, магній, залізо, мідь, цинк та інші.

Заготовляють листя для одержання ефірної олії обов’язково до цвітіння меліси, потім — через 20-25 днів, утретє — восени. Щоб зменшити її втрати, робити це краще за сухої погоди опівдні. Зібране сушать за температури до 35 градусів. Сухого листя виходить 20 відсотків. Використовують також верхівки пагонів. Термін придатності сировини — два роки. Авіценна величав мелісу серцевою насолодою та вважав, що вона «бадьорить та укріплює серце, попереджує його перебої, сприяє травленню та допоміжна при іканні».

Ванни. У 3 л води додають суміш трав (листя меліси — 75 г, суцвіття ромашки лікарської — 30 г, листя м’яти перцевої — 75 г), кип’ятять п’ять хвилин. Приймають ванну 10-15 хвилин за температури 37^ОС при вегетативному неврозі.

Відвар. 1. Дві столові ложки суміші трав (листя меліси лікарської, листя і плоди глоду криваво-червоного, трава хвоща польового, листя горіха волоського і омели білої — порівну) відварюють у 0,6 л води 3-5 хвилин, настоюють 10 хвилин, проціджують. П’ють двічі на день по склянці при гіпертонії.

2. Столову ложку рослинної сировини (трава меліси лікарської, трава кропиви собачої звичайної, трава м’яти перцевої, насіння кропу запашного (1,5:0,5:0,5:0,5) заливають склянкою окропу, кип’ятять на водяній бані 10 хвилин, настоюють дві години, проціджують, додають за смаком мед. Приймають за кілька прийомів в другій половині дня при безсонні.

3. Дві столові ложки суміші (квітки цмину піскового — 2 частини, корінь солодки голої — 3 частини, трава звіробою звичайного — 3 частини, листя меліси лікарської — 4 частини, цвіт конюшини лугової — 2 частини та ромашки лікарської — 1 частина) заливають двома склянками окропу та тримають на водяній бані 15 хвилин, настоюють півгодини, проціджують. Уживають по півсклянки на день за 30 хвилин до їди при атеросклерозі.

4. При надмірному нервовому збудженні, знесиленні, під час авітамінозу приймають такий відвар: суміш із двох столових ложок меліси, 25 г коріння валеріани лікарської, 30 г деревію звичайного і 30 г звіробою звичайного заливають двома склянками води, кип’ятять 2-3 хвилини. Після 2-3-годинного настоювання проціджують. П’ють по чверті склянки двічі на день.

5. Дві столові ложки суміші (трава меліси лікарської — 50 г, корінь цикорію дикого (петрові батоги), кореневище пирію повзучого — по 40 г, трава чабру садового — 30 г, листя омели білої — 20 г) заливають 2 л води, кип’ятять на водяній бані 10 хвилин, настоюють годину, проціджують. П’ють по 30-40 мл 3-4 рази на день за півгодини до їди при лікуванні невритів (запалення нерва), люмбаго (гострий біль у поперековій ділянці), спондилоартриті (хронічне захворювання хребта). Курс лікування — 1,5-2 роки зі щоквартальними перервами на 10-15 діб. Корисно робити примочки на болісні місця 3-4 рази на тиждень упродовж 3-5 місяців.

6. Дві столові ложки суміші (трава меліси лікарської — 50 г, бруньки тополі чорної — 50 г, корені ехінацеї пурпурової — 40 г, трава вересу звичайного — 30 г та споришу звичайного — 20 г) заливають двома літрами води, кип’ятять на водяній бані 10 хвилин, настоюють півтори години, проціджують. Відвар вживають по 30-40 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди для лікування сечокам’яної недуги, уретритів (запалення оболонки сечового каналу), циститів (гостре запалення сечового міхура).

7. Склянкою окропу заливають 10 г подрібненої трави, кип’ятять 10 хвилин, проціджують. П’ють по чайній ложці тричі на день при астмі, захворюваннях шлунка, дихальних шляхів, неврозах серця.

8. Столову ложку суміші сировини (кореневище перстачу прямостоячого, коріння кульбаби лікарської, кореневище аїру тростинового, листя меліси лікарської і кропиви дводомної — порівну) варять у склянці окропу три хвилини. Приймають по 2-3 склянки двічі на день при лейкемії (лейкоз, білокрів’я).

9. Дві столові ложки рослинної суміші (коріння, кора і квіти глоду одноматочкового, трави безсмертників однорічних, собачої кропиви звичайної та майорана садового, листя меліси лікарської — по 50 г) варять 10 хвилин у півлітрі води, настоюють, проціджують. П’ють по 75 мг тричі на день за 10 хвилин до їди при перикардиті (запалення серцевої оболонки).

Листя. Потовчені листя меліси застосовують у вигляді компресів при ревматичних хворобах суглобів, при болях у м’язах, ударах і ранах.

Напар.1. Три чайні ложки листя меліси заливають склянкою окропу, настоюють 15 хвилин, проціджують, за смаком додають чайну ложечку меду. Приймають теплими ковтками перед сном як заспокійливий засіб.

2. Склянкою окропу заливають чайну ложку суміші подрібненої трави меліси і шавлії лікарської, взятих порівну, настоюють 5-7 хвилин, проціджують, додають за смаком мед. Як чай помічний при шумі у вухах.

3. Склянкою окропу заливають столову ложку трави меліси, настоюють годину, проціджують, додають мед. Приймають по півсклянки 3-4 рази на день до їди при шкірному свербежі.

4. Настій листя (3 чайні ложки меліси заливають 200 мл окропу, настоюють 15 хвилин, проціджують) п’ють теплим із медом ковтками перед сном при безсонні.

5. Дві столові ложки збору трав (листя меліси лікарської та бобівника трилистого — по 50 г, трава чебрецю борового — 40 г і собачої кропиви звичайної — 30 г, корені алтеї лікарської — 20 г) заливають 2 л окропу, закутують, настоюють півгодини, проціджують та вживають по 30-40 мл 3-4 рази на день за півгодини до їди при гастритах, порушеннях перистальтики кишківнику (ритмічні скорочення стінок стравоходу, шлунка й кишківнику) у похилому віці. Курс лікування — 2-3 роки зі щоквартальними перервами на 10-15 діб.

6. Склянкою окропу заливають 10 г трави меліси, настоюють годину, проціджують. П’ють по півсклянки тричі на день до їди як протиблювотний засіб у вагітних при токсикозі.

7. Півлітром окропу заливають три чайні ложки суміші (листя меліси і траву полину гіркого — порівну), настоюють 5 хвилин, проціджують. Приймають невеликими ковтками впродовж дня при послабленні пам’яті, викликаної атеросклерозом. Добова доза — 1-1,5 склянки.

При цій же хворобі п’ють напар із листя меліси і трави переступня білого (нечіпай-зілля): сировину змішують порівну, чайну ложку заливають склянкою окропу. Після п’ятихвилинного настоювання проціджують, підсолоджують медом та п’ють по 2-3 склянки на день до їди.

8. При менінгіті (запалення спинного і головного мозку) три грами суміші сировини (трава гірчиці білої, чаберу садового, чебрецю борового та меліси лікарської — по 20 г) заливають літром окропу, настоюють 10 хвилин, проціджують. Уживають впродовж дня по 50 мг.

9. Столову ложку суміші рослин (трава м’яти перцевої, чебрецю борового та меліси лікарської, плоди кмину звичайного — по 20 г, трава золототисячнику малого — 15 г) заливають склянкою окропу, настоюють 10 хвилин, проціджують. П’ють по склянці до їди двічі на день при блюванні або нудоті.

Настоянка. 1. На літр горілки беруть 20 г листя меліси, грам кореневища дягеля лікарського, шкірку одного лимона, по дрібці розмеленого мускатного горіха, потовченого насіння коріандру і 1-2 гвоздики. Настоюють не менше двох тижнів, проціджують. Додають маленькі дози до чаю, при мігренях натирають скроні. Чудовий тонізуючий засіб.

2. 50 г трави меліси і 20 г квітів комонника лісового (лизун) заливають 1 л білого вина, настоюють добу, проціджують. Приймають по 100 г двічі на день при емфіземі легень (здуття легень унаслідок надлишкового вмісту в них повітря).

Сік мелісовий. 1. Зі свіжих частин рослини вичавлюють сік. Приймають по 40-60 крапель із чайною ложкою меду на молоці 5-6 разів на день при подагрі, головних і шлункових захворюваннях, для відновлення сил, при безсонні, істерії, атеросклерозі.

2. При геморої та запорах застосовують у вигляді клізм із розрахунку чайна ложка соку на 200 мл води.

3. При запамороченні приймають по 40-60 крапель соку меліси з чайною ложкою меду на молоці 5-6 разів на день.

Салат вітамінний. Січуть пучок редьки, морквину, півголовки капусти, невелику цибулину, додають за смаком олію та сіль. Посипають подрібненим листям меліси.

Листя застосовують як приправу, додаючи до зелених борщів, супів, рибних страв, грибів, при засолюванні огірків і помідорів. Відвар трави відлякує мух і черв’яків від м’яса і риби. Добрий медодай — дає 150 кг/га приємного на смак ароматного меду. Листям меліси натирають нові вулики, в яких бджоли охоче поселяються. Аромат меліси приваблює бджіл при роїнні.

Протипоказання. Траву меліси не слід застосовувати при артеріальній гіпотензії.