• Освіта

Без судів не обійдеться

Олена КОЩЕНКО.

Вступна кампанія набирає обертів і гостроти: 26 липня закінчився термін подання заяв від абітурієнтів. Який їх ужинок? Чому так багато скарг від тих, хто прагне стати студентом?

ЦЬОГО року Міністерство освіти обіцяло вступ по-новому. Так, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» скасовано (на молодшого спеціаліста нині набирають в останній раз), а першокурсники університетів і академій здобуватимуть ступінь бакалавра. Також МОН запровадило коефіцієнти-привілеї для вступників із сільської місцевості і тих, хто обрав регіональні виші та дефіцитні спеціальності. Усіх абітурієнтів було категорично попереджено, що відтепер із подачею документів у паперовому вигляді покінчено назавжди. Коментуючи новацію, чиновники від освіти хвалилися цим досягненням, мовляв, як легко буде вступникам, котрим до того ж у 2017-му ще й дозволено подати майже вдвічі більше заяв, — дев’ять проти п’яти торік. Сиди, мовляв, удома (чи деінде біля під’єднаного до Інтернету комп’ютера), вибирай виші, натискай на «мишку» і завантажуй у свій персональний електронний кабінет відскановані копії документів. Ніяких черг, переживань, витрат на квитки...

Такими загалом є «правила гри» для 170 тисяч цьогорічних абітурієнтів. Проте коли настав час відкриття власних кабінетів у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), а також реєстрації на спеціальності у виші, на багатьох чигали неприємні сюрпризи, пов’язані зі збоями в електронній системі. Близько сорока тисяч вступників наразилися на цю проблему. Через що Міністерству освіти та ДП «Інфоресурс», яке відповідає за роботу системи, довелося вибачатись і виправляти ситуацію. Зрештою МОН дозволило випускникам подавати заяву до приймальної комісії і в «забороненій» паперовій формі. А ті вже зі своїх комп’ютерів мали допомогти абітурієнтам зареєструватися. Проте навіть у комісіях почали нарікати, що не можуть занести в систему дані абітурієнтів.

Водночас безліч запитань виникло і у зв’язку з розподілом конкурсних балів і коефіцієнтів для вступників, що призвело до появи надто великої кількості «двохсотбальників». До того ж прикра несподіванка спіткала абітурієнтів, які, хоч постійно мешкають у селі, від першого до останнього класу навчались у сільській школі, є зареєстрованими в місті. Причому таких випадків чимало, адже життєві ситуації бувають різні! Проте всім таким вступникам відмовлено у нарахуванні балів за «навчання у сільській школі». Про цей нюанс, однак, досі ніде ніхто дітям не говорив. Вони почуваються обдуреними: «Де справедливість, адже додаткові бали мали нараховуватися саме за навчання у сільській школі, а не за реєстрацію?».

Кожна така критична ситуація або відверта кривда спричиняють переживання для всієї родини вступника. Ясна річ, люди пишуть куди тільки можливо. І число таких скарг лише на «гарячу лінію» МОН уже б’є рекорди. Є й судові позови, адже права жодного абітурієнта не повинні порушуватись через недосконале програмне забезпечення ЄДЕБО чи не до кінця прописані й продумані правила вступу.

Виникає закономірне запитання: хто відповість за численні помилки на цьому етапі вступної кампанії? Хоча б за те, що Єдина державна електронна база з питань освіти, в яку вгачено чимало державних коштів, належним чином не працює? Конкретніше — 2 мільйони гривень, виділені на продовження функціонування старої версії ЄДЕБО, та ще 9 мільйонів, які отримав розробник новітнього «дива техніки і програмування». Виходить, усі ці гроші платники податків віддали на те, щоб перший і найвідповідальніший для абітурієнтів етап вступної кампанії було фактично провалено.

* * *

…ТИМ ЧАСОМ перегони тих, хто мріє сісти на студентську лаву, тривають. Виші вже підбили перші «ужинкові» підсумки. Університет імені Тараса Шевченка в Києві та імені Івана Франка у Львові, а також Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» стали лідерами за кількістю поданих заяв — 43488, 35721 і 29150 відповідно. На четверту сходинку піднялася «Львівська політехніка», за нею — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича та Національний авіаційний університет. Їх наздоганяють Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний торговельно-економічний університет та Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. А замкнув десяток лідерів Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, який наразі «потіснив» у рейтингу Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара…

Безперечно, більшість мріє вступити на бюджет. Нинішного року, за даними МОН, 54 відсотки абітурієнтів матимуть таку можливість. Збільшено кількість бюджетних місць на технічні, природничі та аграрні спеціальності, на підготовку вчителів, бо саме таких фахівців найбільше потребує країна. Водночас важче буде потрапити на безплатне навчання популярних спеціальностей, таких як економіка, право, міжнародне право, готельно-ресторанний бізнес та туризм.

Списки студентів мають опублікувати 1 серпня.