• З літопису наших днів

Пам’ятник без імені

Євген ЦИМБАЛЮК.

Рівненська область.

Руйнується пам’ятник-літак у місті Дубно, встановлений на згадку про повітряний таран, здійснений у перший день Другої світової війни. Напис на меморіальній плиті настільки стерся, що вже не можна дізнатися, що йшлося про льотчика Івана Іванова, який, вилетівши 22 червня 1941 року на «І-16» з аеродрому в Млинові, протаранив фашистський бомбардувальник «Хейнкель-111».

ПІСЛЯ цього літак Іванова впав на землю неподалік села Загірці Дубенського району. Закривавленого, але ще живого льотчика підоспілі люди витягли з кабіни понівеченого винищувача. Швидко доправили до госпіталю в Дубно, персонал якого саме поспішно готувався до евакуації: німці наступали дуже стрімко. Лікарі зробили усе можливе, щоб урятувати героя, але отримані травми були несумісні із життям. Льотчик помер. Однополчани поховали Івана Іванова на місцевому кладовищі, встановивши на могилі табличку.

У повоєнний час у Загірцях з’явився монументальний знак, що символізував повітряний таран. Згодом при в’їзді в Дубно постав іще один пам’ятник — справжній літак, спрямований металевими стропами в небо, доправлений із військової частини. Опори, що його тримали, виявились ненадійними, тож невдовзі крилата машина впала. Пам’ятник відновили. А дев’ять років тому укріпили міцніше, адже він нависає над автошляхом державного значення. Вмонтували також нову меморіальну дошку з написом українською мовою.

Нині ж усім байдуже до того, що пам’ятка руйнується. Дехто з місцевих чиновників навіть чи то всерйоз, чи то напівжартома заявляє, що таким чином самотужки відбувається її «декомунізація». А втім, дубенський літак офіційно не значиться серед декомунізаційних об’єктів. Тож і спадає на думку, чого в нинішніх реаліях більше — пам’яті чи безпам’ятства, байдужості чи справедливості? Не кажучи вже про те, що падіння літака, нехай і не з неба, на дорогу із пожвавленим рухом може стати причиною трагедії.

На фото: літак без імені.