• Традиції

Прикарпаття посвяткувало з медом

Світлана УСАТЮК.

Івано-Франківська область.

МІЖНАРОДНИЙ фестиваль меду відбувся в Івано-Франківську. Для участі в ньому на Прикарпаття з’їхалися пасічники з усіх областей України, а також Польщі й Литви. Одна з міських площ на два дні перетворилася на гомінкий веселий вулик, сповнений медовими ароматами, розмовами про секрети бджільництва, піснями і танцями.

Василь Сойма із Закарпаття пригощав гостей фестивалю смачним і корисним житньо-медовим квасом. У свіжому прохолодному напої, який так приємно випити літньої днини, — лише натуральні компоненти: житній хліб і меди різних видів. Жодних хімічних домішок. Тому спожити квас потрібно якомога швидше. Довго він не зберігатиметься.

Хмельницький пасічник Павло Юрик привіз прикарпатцям медівку «ставлену». Готує її здебільш із гречаного і липового меду, води і дріжджів. Усі компоненти змішує і ставить у темне місце бродити. Бродіння може тривати до півроку. А після цього напій іще, як мінімум, рік витримується в льосі.

— Часто пасічники варять медівку, — пояснює Павло Юрик. — Але термічна обробка знищує у ній майже всі корисні речовини. Тож я обрав для себе рецептуру бродіння, або «ставлення».

Пропонуючи спробувати медівку різних видів, чоловік додає: ставить її бродити лише в ті дні, коли на небі з’являється молодик. Бо помітив, що тоді процес приготування особливо вдалий.

А ось родина Дмитровичів, які проживають у Львівській області, із продуктів бджільнитва робить лікувальні ласощі — медово-прополісні цукерки. Звичайно, найбільше полюбляють ласувати ними дітлахи. Адже під час хвороби їм приємніше куштувати солодкі ліки, а не аптечні пігулки.

Замінити в окремих випадках традиційні медикаменти на природні засоби пропонувала гостям фестивалю і жителька Коломиї Галина Кузмінчук. Жінка завжди власноруч готує прополісну мазь, помічну для родини при обмороженні шкіри. Також пані Галина користується бальзамами з бджолиних продуктів і медовим милом, у які додає й відвари різних трав.

На святі меду було багато цікавого: розмаїття продуктів, майстер-класів, семінарів, рецептів апітерапевтів. Один із прикарпатських пасічників навіть пропонував усім охочим поспостерігати за життям бджіл у прозорому вулику. Таке помешкання для своїх комах карпатської аборигенної породи змайстрував Ігор Андрусів із села Крихівці, розташованого у приміській зоні Івано-Франківська. Вулик безпечний і для комах, і для людей, говорить бджоляр, його можна переносити, а крізь дірочки у склі відчути запахи бджолиного середовища.

— Мій вулик особливо приваблює дітлахів, — розмірковує Ігор Андрусів. — Дехто з них ніколи не бачив бджолу і думає, що це оса чи муха. Можу давати прозорий вулик на шкільні уроки. Це дуже повчально.

Свято меду в Івано-Франківську вдалося на славу. Його учасники популяризували продукти бджільництва, працю пасічника, привернули увагу туристів. Тож організатори зголосилися проводити такий фестиваль щорічно.

На фото автора: пасічник Ігор Андрусів показує прозорий вулик.