Переселенці: проблеми і сподівання Михайло ГУБАШ. За даними Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, зону конфлікту на Донбасі залишили майже 3 млн людей. На сьогодні в Україні перебуває 1,6 мільйона вимушено переміщених осіб (ВПО), ще понад 1,2 мільйона осіб виїхали на територію Російської Федерації, а від 100 до 120 тисяч —до Білорусі. ПРОТЯГОМ останнього часу проведено низку соціологічних досліджень щодо життя переселенців, які вимушені були виїхати з Донбасу та Криму на підконтрольні українській владі території. Ось деякі дані, що характеризують різні аспекти життя понад півтора мільйона наших співгромадян, які не з власної волі опинились у скрутному становищі. Дороге житло та дискримінація ДОСЛІДЖЕННЯ, проведене Світовим банком, показало, що 75% внутрішньо переміщених осіб покинули свої домівки у 2014 році вперше у житті, переважна більшість із них керувалася насамперед міркуваннями безпеки. При цьому половина переселенців після виїзду ніколи не відвідувала місця попереднього проживання. Ще 25% — навідують близьких, які залишилися на непідконтрольних територіях, до чотирьох разів на рік. «Ми з’ясували, що головними мотивами для переселення стали передусім проблеми безпеки та переслідувань, політичні вподобання, наявність рідних чи друзів у регіонах, куди люди переселялися, та можливість працевлаштування там. Про те, що переселення розглядається як постійна ситуація, переважно говорить молодь. Що стосується повернення додому чи відвідин колишнього місця проживання, то тут виникають обмеження, обумовлені ситуацією з безпекою», — розповіла керівник проекту з розбудови миру та відновлення Світового банку Холлі Беннер. Загалом про наміри повернутися додому заявили 42% опитаних ВПО. 34% не хочуть повертатися. Ще 26% кажуть, що їм доведеться повернутися проти власної волі через відсутність роботи, високу орендну плату за житло та з інших причин. До речі, найбільшою проблемою переселенці називають саме дороге житло (46%), а також дискримінацію з боку домовласників за географічною ознакою (19%). Коментуючи результати дослідження, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та вимушених переселенців Георгій Тука зазначив: «Дуже великий відсоток людей налаштовані песимістично, це вимагає від нас додаткових дій. 44% переселенців у приймаючих громадах очікують погіршення свого життя. Така ситуація — величезний виклик для всієї влади. Даних багато, вони досить промовисті, нам потрібно їх ретельно проаналізувати і, можливо, внести зміни до планів у своїй роботі». Вистачає лише на їжу ЗГІДНО з підсумками дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), майже половина вимушених переселенців в Україні мають кошти лише на харчі. Загалом середній дохід одного переселенця на місяць становить 1 991 грн, що на 40% більше в порівнянні з 1 420 грн у березні-червні 2016 року. Більшість переселенців — досить кваліфіковані люди, близько 60% мають вищу або незакінчену вищу освіту (рівень бакалавра). Втім, роботу знайшли лише 41,5% переміщених, 27,5% — безробітні, 30,9% — пенсіонери, одержувачі пенсії у зв’язку з інвалідністю або перебувають у відпустці з догляду за дитиною. Представник МОМ Надія Коношевич зазначає: «Нікого не здивує, що основні проблеми, які постають перед переселенцями, — житло і працевлаштування. Можливо, ситуація не дуже позитивна, але є і маленький привід для оптимізму. Порівнюючи з березнем 2016 року, спостерігається невелике зростання рівня зайнятості людей, які вже працевлаштувалися після переселення. 2016 рік — приблизно 35% були працевлаштовані, зараз — майже 42%. Але якщо порівнювати з рівнем зайнятості до переселення, цифри є не надто втішними, — різниця близько 20%». Житло винаймають дві третини опитаних (66%), ще майже чверть мешкає у родичів чи друзів і лише 1% мають власну домівку. Також серед основних проблем, які називають переселенці, — безробіття. Одним із проблемних питань стала дискримінація. За даними звіту, її на собі відчув майже кожен п’ятий переселенець, шукаючи житло та роботу. Тоді як торік таких людей було вдвічі менше. «Я звернув увагу на графу «зазнавали дискримінації». Бачу, що кількість таких людей збільшилась удвічі — з 9 до 18%. Вважаю це абсолютно ганебним явищем», — наголосив заступник міністра Георгій Тука. |