Зустрічаймо паляницю на столі Ганна КЛІКОВКА, Олена ГОРБУНЬ, Руслана ЗІНЧЕНКО. АГРАРІЇ Запоріжжя з площі майже 700 тисяч гектарів — це 75 відсотків засіяного — намолотили два мільйони тонн зерна нового врожаю. Попри не зовсім сприятливі погодні умови це не набагато менше, ніж було намолочено на цей час торік, коли ужинок становив два мільйони 90 тисяч тонн. Середня врожайність становила 30,3 центнера з одного гектара, що на 0,5 центнера нижче, ніж торік. У Мелітопольському, Михайлівському, Приазовському та ряді інших районів збирання ранніх зернових культур майже завершилося. Найбільший вал зерна на цей час намолотили в Мелітопольському районі — 123 тисячі тонн, Приазовському — 120 тисяч, Бердянському — 119 тисяч, Гуляйпільському — 106 тисяч тонн. Липень видався здебільш спекотний. Через відсутність опадів посіви не отримали достатньо вологи. На 43 відсотках спостережних ділянок під кукурудзою та соняшником продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту всього 21-29 відсотків норми, на деяких ділянках ґрунт зовсім сухий. Задовільне зволоження метрового шару ґрунту під соняшником зберігається лише на спостережних ділянках у Гуляйпільському районі. * * * За інформацією Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА, у всіх категоріях господарств зібрано урожай ранніх зернових та зернобобових культур більш ніж на половині площ. Аграрії Вінниччини вже мають перший мільйон тонн зерна. Урожайність дещо гірша, ніж торік, — 46 центнерів із гектара проти 51,9. Чи вдасться і цього року зібрати п’ять мільйонів тонн, як 2016-го, прогнозувати поки що складно. Втім, аграрії вважають, що попри несприятливі погодні умови виростили гідний урожай. Iще «сировинний додаток». Але тенденція вже міняється БІЛЬШІСТЬ продукції українського агропромислового комплексу за результатами січня-червня 2017 р. експортується до країн Азії (40,4% в структурі агроекспорту), Європи (31,6%) та Африки (17,9%). Про це повідомила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. За її словами, у першу п’ятірку країн, до яких надходить українська аграрна продукція, входять: Індія — $1,034 млрд, Єгипет — $862,05 млн, Нідерланди — $588,5 млн, Іспанія — $584,3 млн, Туреччина — $485,2 млн. Чиновниця також назвала три найвагоміші складники українського аграрного експорту: зернові культури — 37,8%, олія — 27,9 та насіння олійних культур — 8%. Водночас О. Трофімцева наголосила, що спостерігається стійка тенденція збільшення частки переробленої харчової продукції, зокрема птахівництва та овочівництва. Загроза продовольчій безпеці ЗА ПОВІДОМЛЕННЯМ Держстату, за шість місяців поточного року підприємствами та фізичними особами-підприємцями добуто на 9,3% менше рибних біоресурсів, ніж у відповідному періоді торік. При цьому падіння вилову відбулося за рахунок суттєвого скорочення (-21,6%) вилову біоресурсів у морській економічній зоні України. Натомість обсяги вилову у внутрішніх водоймах зросли на 0,5%. Промисловим добуванням риби займаються у всіх регіонах України, за винятком Сумщини. Найбільший обсяг поставок риби та рибопродуктів на внутрішній ринок забезпечувала у січні — червні поточного року Запорізька область (33,7%). Але понад 80% всієї реалізованої рибної продукції становить імпорт. На думку голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, таке переважання імпорту на рибних полицях наших магазинів починає загрожувати продовольчій безпеці країни в цьому сегменті. 2015 рік відзначився антирекордом зі споживання риби українцями — тільки 8,4 кг на рік на людину (для порівняння: в Японії цей показник — 70 кг, у європейських країнах — близько 30 кг). 2016-го ситуація покращилась, але у першому півріччі поточного року риба знову стала більшості не по кишені. Було спожито лише 4,6 кг на особу, що на 4% менше, ніж у відповідному періоді торік. А рибні продукти — вкрай необхідні людському організму! До речі, днями голова Державного агентства рибного господарства Ярема Ковалів написав заяву про відставку. Найближчим часом вона буде розглянута на засіданні Кабміну. |