• Заповітне

Гетьманська слава

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

Харківська область.

Фестиваль під такою назвою вирував у Коломаку, що на Слобожанщині. Під час заходу відбулася церемонія відкриття пам’ятника Іванові Мазепі, котрого 330 років тому обрали гетьманом саме в цьому містечку.

КОШТИ на монумент збирали всім миром. Жертвували місцева громада, фермери, підприємці, прості люди. Хтось дав десять тисяч, інший зміг підтримати справу 50 гривнями.

— Для нас було дуже важливо, аби пам’ятник був створений і встановлений саме народним коштом, — розповідає голова організаційної ради зі вшанування історичної постаті гетьмана Віктор Козоріз. — В усі періоди російської імперії, від царя Петра до нинішнього її керманича, величний образ Мазепи намагалися спотворити в народній свідомості. Нав’язувалася думка, що ця людина зрадник, ворог. Настав час правдивого погляду на видатного українця.

Хоч Іван Мазепа і підписав так звані Коломацькі статті, тобто угоду з московським царем, якою обмежувалися козацькі вольності й гетьманська влада, крок за кроком він неухильно рухався в бік самостійності України, до створення Української держави.

Іван Мазепа став гетьманом України непростого для неї року 1687-го. Тоді Московія вирішила піти походом на татар і турків. Залучила до цього козацьке військо, яке очолив гетьман Іван Самойлович. Похід виявився невдалим. Татари підпалили суху степову траву, і, щоб не загинути, московсько-українському війську довелося безславно повертатися назад. Невдачу потрібно було якось виправдовувати перед царицею Соф’єю, яка правила від імені неповнолітніх братів Івана та Петра. Князь Голіцин, що командував походом, звинуватив у провалі військової кампанії українського гетьмана. Самойлович на той час еволюціонував від проросійського правителя до самостійника, зокрема, намагався приєднати до козацьких земель Слобожанщину. Московіти вже давно хотіли його позбутися. Після походу чільника козацького війська звинуватили у зраді, судили та відправили на заслання, де він і завершив свій земний шлях.

Мазепа на той час мав хороші стосунки з князем Голіциним. За сприяння останнього і став наступником опального гетьмана.

До речі, більшість істориків упевнена, що якби тоді гетьманом став Кочубей, то Україну обмежили б у самостійних правах набагато більше.

— Коли говорять про Мазепу, то переважно згадують лише події під Полтавою й забувають, який це був меценат, скільки храмів побудував за свій кошт, — сказав під час освячення пам’ятника і панахиди по Іванові Мазепі архієпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. — А скільки зробив він для освіти земляків: облаштовував козацькі школи, в яких люди навчалися безкоштовно, займалися духовно-просвітницькою роботою. Слава Богу, що почали говорити про ці справи гетьмана.

«Російська пропаганда, котра й тепер має значний вплив на українське суспільне життя, постійно заохочувала шельмування Івана Мазепи як «зрадника»,— зазначає директор Валківського краєзнавчого музею Тамара Поліщук. — Його піддали анафемі за те, за що всіляко вихваляли Богдана Хмельницького, — протидію іноземному пануванню над Україною. На думку російських ідеологів та їхніх українських підголосків, повстання проти Польщі — праведна справа, а проти Росії — злочин. Спроби змалювати Мазепу як авантюриста, славолюбця, жорстокого гнобителя України, який перейшов на бік Карла ХІІ лише з кар’єрних міркувань, не знаходили підтримки у простого люду. Недарма ж крізь товщу століть дійшло до нас народне прислів’я: «Від Богдана до Івана не було гетьмана».

До речі, Тамара Поліщук знайшла публікацію в дореволюційному журналі «Мир», де розповідається про те, як і через сорок із гаком років по смерті Мазепи в селі Пересічне поблизу Харкова селяни добрим словом згадували гетьмана, при якому, казали, добре жилося. За такі висловлювання, йдеться у замітці, піп Григор’єв просто на поминальному обіді відгамселив ногами селянина Никифора Бондаря.

— У нинішній трагічній сторінці нашої історії є й позитивні моменти,— вважає історик та екс-депутат Микола Томенко.— Останні події на сході показали, що коли ми свою історію не будемо вивчати, не будемо пропагувати, то виходить біда. Мазепа в цьому сенсі показовий. Як синьо-жовтий, червоно-чорний прапори, УПА, він постійний подразник для Росії, бо це — символи споконвічного волелюбства нашого народу.

На думку голови Харківської ОДА Юлії Світличної, відкриття пам’ятника видатному гетьманові як ніколи на часі. «Мазепа казав: «Не маєш любові — не маєш згоди». Сьогодні ми доводимо, що український народ — щирий, повний любові, здатний об’єднатися задля розвитку своєї країни»,— переконана Ю. Світлична. Вона повідомила, що в Коломаку буде створений музей козацької слави, а фестиваль стане традиційним.

Під час заходу відбулися конкурси української пісні, на найліпший козацький курінь, у якому позмагалися всі райони області, козацькі герці, виступи мастаків у козацьких єдиноборствах, верховій їзді. Насамкінець під зоряним липневим небом лунав симфонічний оркестр та найкращі голоси Харківської опери, які показали учасникам фестивалю уривки з опери Петра Чайковського «Мазепа».

На фото автора: фестиваль «Гетьманська слава».