Архів
П’ятниця,
11 серпня 2017 року

№ 62 (19507)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господарВесела світлицяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Точка зору

Перехитрили самі себе

Наталя РОМАНЕНКО.

Рокитнянський район

Київської області.

ЧАСТО у газеті порушується питання занепаду села: крик душі, прохання звернути увагу на село, на те, що там залишились тільки старі люди без жодної допомоги. Нехай хтось до нас приїде, все полагодить і зробить хоча б так, як було: охайні будинки, клуб, магазин, хлібопекарня, корівники, свинарники, тракторна майстерня, зерносклад, сільськогосподарська техніка.

Так, у нас був фундамент, на якому потрібно було розбудовувати, йти вперед, але його нищили роками, та ще й своїми руками. Маю на увазі не тільки руйнівні реформи наших керманичів, а й те, що більшість батьків казали своїй дитині: «Їдь у місто, вивчайся та влаштовуйся там, бо тут тяжка праця». От слухняні діти й повлаштовувались, хто як зміг, а тепер маємо що маємо: кинуті напризволяще села, розвалені хати, старенькі, немічні, нікому не потрібні люди. А якби ті діти вивчились та приїхали у своє рідне село з новими знаннями, які полегшили б працю на землі, та почали розбудовувати нове життя на селі, біля своїх батьків, разом з усією родиною, то не було б зараз крику душі. Найстрашніше те, що нинішні батьки своїм дітям радять узагалі виїжджати з України і шукати свого щастя за її межами. Усе рівняються на наших «князьків», які вже давно живуть та навчаються за кордоном, а на рідній неньці Україні заробляють гроші. Отож ми з вами і виховали таке покоління, і кожен думав, що він особливий, найрозумніший, найхитріший, а виявилось, він не один такий, таких сила-силенна: все, щоб нічого не вкласти, а якомога більше вкрасти, та як один одного обдурити та один на одному нажитись. Словом, перехитрили самі себе.

А так хочеться, щоб наша рідна Україна нарешті знайшла своїх господарів, які допомогли б працьовитому життєрадісному народові збудувати гідну країну, в якій люди б жили, а не існували. Адже для цього є все: і родюча земля, і гарні кліматичні умови, і територіальне розташування, люди, які хочуть і можуть працювати для того, щоб гідно жити — бавити своїх діточок, шанувати своїх батьків.

Версія для друку          До списку статтей
При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове