Наша пошта

• Спогад

З любов’ю до України

Роман КРИКУН.

м. Сокаль

Львівської області.

ЗГАДКА про відомого російського письменника Віктора Астаф’єва в матеріалі Михайла Губаша «Ватутін чи Шухевич» («СВ» за 13 червня ц.р.) навіяла мені приємні спогади майже 50-річної давнини. Ця дивовижна людина вельми любила Україну. Мені доводилося з ним зустрічатися. Під час будівництва Красноярської ГЕС я возив вантажівкою будматеріали, обладнання тощо. Якраз тоді в Дивногорську проходила Всесоюзна спортивна олімпіада, і я зумів утиснутися на лавку біля письменника, насмілився навіть заговорити з ним. Коли Віктор Петрович дізнався, що я з України, виявив до мене цікавість. Слово за словом і він розповів мені, як відвойовував Букринський плацдарм, як всю війну пройшов Україною пішки... Захоплювався українцями: працьовиті, щирі, веселі; де українець — там лад. Запевняв, що, якби не рідні Овсянка, Красноярськ, поїхав би жити тільки в Україну.

Я упевнений: якби нині був живий Віктор Петрович, він би горою став на захист нашої Батьківщини від путлерівських посіпак. Вірю, що й нині в Росії немало тих, які щиро люблять Україну, таких, як Віктор Петрович Астаф’єв.