Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці»
Юрій ІЩЕНКО.

• Перчиночки-звеселиночки

_{Добре ділить}

Микола КАЩУК.

м. Рівне.

— Миколо, чому голова господарства 30 років тримає Клима на посаді бухгалтера з оплати праці?

— Бо той жмикрут досконало засвоїв тільки одну математичну дію: нараховуючи зарплату, завжди промовляє: «Що нашим — то не вашим».

_{Прогалини в пам’яті}

— Борисовичу, ви чули, наш прокурор завалив атестацію?

— І на чому ж він погорів?

— Забув, що закон — один для всіх.

_{Фатальна помилка}

— Василю, це правда, що тебе оштрафували в суді?

— Так.

— А за що саме?

— Та замість звичного звертання «ваша честь» ляпнув: «Пане суддя, де ваша честь!»

_{На базарі}

— Дайте мені, будь ласка, п’ять кілограмів картоплі. Тільки дрібненької-дрібнюсінької.

— А чому саме такої? — дивується селянка.

— Щоб легше було нести.

_Гуляща

— Діду, козу продаєте?

— Продаю.

— Молока багато дає?

— Відро на день.

— Навіщо ж тоді продаєте?

— Цапу роги наставляє.

— Що, б’ється?

— Ні, зраджує.

— А вам яке до цього діло?

— Терпіти гулящих не можу.

_{Сушить голову}

— Маріє, що робить твій Петро?

— Голову сушить.

— Що, з лазні повернувся?

— Та ні, з вечірки.

— А чого ж тоді голову сушить?

— Ніяк не згадає, кляте, куди воно штани поділо і звідки взялась помада на лисині.

_{Свідки зайві}

— Підсудний, де ви поділи долари, які вкрали у міняйла?

— Частину заніс туди, частину приніс сюди.

— Ну тоді оголошується перерва. Свідки можуть перекурити.

_{Надійний спосіб}

— Чого такий сумний?

— Та зуб замучив.

— Так сходи до стоматолога, нехай вирве.

— Боюся!

— Тоді скористайся надійним способом: прив’яжи до зуба шворку, а інший кінець — до вагона. Поїзд рушить — і зуба нема.

За кілька днів приятелі зустрілися знову. В одного з них нема половини зубів.

— Невже вагон усе висмикнув?

— Навпаки. Коли поїзд рушив, я ногами уперся в шпали. І від состава відірвалося шість вагонів. А зуби вже машиніст вибив, коли таке побачив...