• На зв’язку — Полтавщина

_{Уже в засіках}

Марина ТІШКОВА.

В ОБЛАСТІ завершився збір ранніх зернових та зернобобових. Незважаючи на негоду, аграріям вдалося засипати в засіки 1,4 млн тонн збіжжя. Це на 116 тис. тонн менше, ніж торік. Середня врожайність — 38 ц/га, цей показник гірший за торішній на 3,5 ц/га.

Тим часом щодо сої (із вирощування цієї культури регіон посідає п’яте місце в Україні) та кукурудзи прогноз не дуже радісний — землероби вже змирилися зі втратою сподівань на високі прибутки: суттєвого удару завдали весняні приморозки, спека та брак вологи у ґрунті. До речі, цьогорічна посуха на Полтавщині — найдошкульніша за 127 років спостережень. Протягом весни й літа подекуди в області опадів випало всього 20-25 мм. Декілька соєвих полів повністю знищені через посуху та кліщів, тож, за прогнозами, урожай становитиме 3-5 ц/га. Кукурудзи ж передбачається намолотити 40-45 ц/га або й менше.

_{Медовий недорід}

ПОГОДА неабияк досадила і пасічникам — замість традиційних двох-трьох викачок меду за сезон зробили одну. Вибір сортів також невеликий — три-чотири, найбільше соняшникового, адже цю культуру масово сіяли фермери. Підскочили у зв’язку з цим і ціни — за літр соняшникового правлять 90 гривень, меду з літнього різнотрав’я — 120, травневого і гречаного — 150 гривень, акацієвого — від 200 до 250 гривень.

_{«Гройсманівців» не порахували}

ЗА ДАНИМИ Держстату, середня зарплата в регіоні за підсумками першого півріччя 2017-го сягнула 6122 грн, що є досить непоганим показником по країні (найбільше отримують жителі Донецької, Київської, Дніпропетровської областей та столиці — 7248, 6773, 6455 і 10 429 грн відповідно). Найкраще оплачується робота працівників добувної промисловості — 10 749, будівельників — 7649, фінансистів та страховиків — 7339 грн. Найменше — 3767 грн — одержують у харчовій галузі. Утім, скільки людей живе на так звану «гройсманівку» (мінімальну заробітну плату), Держстат не повідомляє.

_{Порятунок — кооперативи}

ЗА ВЕСЬ період незалежності поголів’я корів у господарствах та сільгосппідприємствах регіону зменшилося в чотири рази. Найскрутніше велося торік — пустили «в розхід» п’ять тисяч Лисок (загальне число годувальниць тепер не досягає і ста тисяч голів), припинили роботу два племінні заводи. Тваринники кажуть, що були змушені скоротити поголів’я, коли почалися проблеми з відшкодуванням ПДВ. Адже галузь надзвичайно трудомістка, матеріально затратна, а закупівельні ціни на сировину низькі. Тож самотужки просто не виживуть.

Згідно зі стратегією розвитку тваринництва в області, обіцяно державне стимулювання тих, хто має бажання створити молочні ферми й кооперативи та утримують племінний скот. Господарства, які вже стали на кооперативні «рейки», за літр молока вищого ґатунку отримують у середньому 7 грн 30 копійок із ПДВ.

_{Відремонтувати та зберегти}

СЬОГОДНІ область — четверта в Україні за надходженням коштів на ремонт доріг, попереду лише Київська, Одеська та Львівська. Чимало шляхів уже відремонтовано, водночас гостро постало питання їх збереження. Адже за нинішньої спеки дороги дуже руйнуються великоваговим транспортом. Щоб запобігти цьому, передовсім був посилений контроль за пересуванням вантажівок удень, обмежена вага вантажу, дозволеного для перевезення, — не більш як 24 тонни. Надалі на всіх головних автошляхах краю будуть облаштовані майданчики для зважування, зараз триває їх проектування. На габаритно-вагових пунктах планується встановити термінали, щоб водії-порушники карткою могли одразу сплатити штраф.

_{Блакитні артерії помирають}

РЕГІОН здавна славився хорошою екологією та чистими водоймами — на території протікає 145 малих і середніх річок загальною протяжністю п’ять тис. км, на яких із задоволенням щоліта відпочивали місцеві жителі й гості з усіх куточків України. Але «не той тепер Миргород, Хорол-річка не та» — аномальні спека та брак опадів, багаторічне нехлюйське ставлення людей до природи перетворили колишні блакитні артерії на зелені від цвітіння водоростей, подекуди ще й смердючі рівчаки.

За інформацією Департаменту екології ОДА, потребують розчищення 3,8 тис. км русел. Торік спільними зусиллями було звільнено від засмічення і зайвої рослинності лише близько 15 км (!) окремих ділянок малих і середніх річок. Утім, проблему місцева влада визнає, а це вже, як-то кажуть, шлях до одужання. Нинішнього року очищатимуть відрізок колись баржохідної Сули в Лубнах та річку Хорол у межах Миргорода, розробляють документацію для відновлення Коломаку.

_{Тріщить по швах}

ЦЕГЛЯНА окладка будівлі музичної школи в селищі Опішня на Полтавщині почала тріскатися майже з усіх сторін. Від вулиці небезпечну ділянку відгородили червоними стрічками. Основна частина будинку була зведена ще до жовтневої революції. Вона зроблена, за словами директора закладу Івана Авраменка, на совість. А от цегляне обкладення 1973 року не витримало випробувань часом.

Поки будівельники проводять лише найнеобхідніші роботи, аби зупинити процес руйнації. Музична школа утримується з районного бюджету. За попередніми підрахунками, він не «потягне» капітальний ремонт будівлі, залишається сподіватися, що знайдуться щедрі спонсори.

_{Скарби Більського городища}

У ПОЛТАВСЬКОМУ краєзнавчому музеї відкрили виставку «Більське городище в дослідженнях українських археологів». В експозиції представлені результати розкопок протягом останніх 10 років стародавнього поселення. Серед експонатів — близько 800 пам’яток усесвітнього значення — це переважно залишки посуду. Представлені артефакти свідчать про те, що Більське городище і є тим древнім містом Гелон, про яке писав Геродот, а утворилося воно у третій чверті VI століття до н. е. А ще знахідки вкотре доводять, що скіфські поселення мали економічно розвинені зв’язки з європейськими країнами.

Наступного року дослідження Більського городища та місця поховання скіфів триватиме. А щоб полегшити науковцям роботу, в області нині розробляють відповідну програму. В її рамках передбачать кошти для придбання обладнання, яким користуються при розкопках, транспорт.

_{Можуть знищити без попередження}

ОБЛАСНЕ управління СБ України останнім часом фіксує випадки використання в регіоні поблизу територій військових частин, аеродромів, аеропортів, транспортних, промислових та інших потенційно небезпечних об’єктів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для проведення господарської діяльності, спортивних змагань, розваг та ін. Служба безпеки України наголошує, що порушення правил повітряних польотів та використання повітряного простору може створити небезпеку для життя людей, загрожувати безпеці повітряних польотів, перешкоджати нормальному функціонуванню важливих об’єктів промисловості та інфраструктури. Тож у разі порушення правил використання повітряного простору безпілотник може бути знищений без попередження, а власник БПЛА — покараний згідно із відповідними статтями Кримінального кодексу України.

_{Шукають зловмисників}

У ЛІСОВОМУ масиві державного підприємства «Полтаваоблагроліс» Лубенського агролісництва біля села Вовча Долина Лубенського району незаконно вирубано понад сто дерев. Сума завданої шкоди — 400 тисяч гривень. Триває досудове слідство, правоохоронці просять жителів повідомляти про відомі їм факти подібних злочинів, а також про осіб, які можуть бути причетними до них.