• Актуально

Від школи знань до школи компетентностей

Олена КОЩЕНКО.

Сьогодні величезна кількість українських родин провели здобувати науку свого школяра чи студента, або й не одного. Цього року в класах за парти сіли 3,85 мільйона дітей
і 1,38 мільйона — на студентську лаву.

МІНІСТЕРСТВО освіти анонсувало ряд змін, передбачених програмою нових державних стандартів загальної середньої освіти. Проте спершу трохи статистики.

Нинішнього навчального року дзвоник урочисто пролунав у 16 566 школах України. Ще торік їх було на 162 більше. Під «ніж» потрапили малокомплектні сільські заклади, як неперспективні й збиткові для держави. Словом, оптимізація шкільної освіти триває.

Першокласників цього року, навпаки, прибуло: 408,2 тисячі. Найбільше учнів-початківців у Дніпропетровській та Одеській областях, а також у Києві. У першій їх аж 34 тис. 767 осіб. Найбільший же набір першачків у сільській місцевості — у Львівській та Закарпатській областях.

Порівняно з 2016-м видатки на освіту нині збільшено з 5,72% ВВП до 6,52. Загалом зведений бюджет на освіту становить 168,6 млрд грн проти 129,4 млрд минулого. Урядовці хизуються, що Україна у відсотках од ВВП витрачає на освіту не менше, ніж країни Європи. Але, мабуть, освоюються кошти неефективно, бо рівень освіти знижується…

А тепер — про безпосередньо освітні новації. МОН оголосило курс «Від школи знань до школи компетентностей». Тобто учнів на уроках тепер уже не так «напихатимуть» знаннями. Натомість учителі зосередяться на прищепленні вихованцям практичних навичок: як конкретно може прислужитися вивчене.

Наприклад, читаючи твір Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра», увагу п’ятикласників звертатимуть на «менеджерські здібності» головного героя, який перетворив нудне фарбування паркану на яскравий і ефективний «підприємницький проект». Також п’ятикласники вивчатимуть історію як науку та складову життя суспільства. І на уроках української мови діти писатимуть твори виразного практичного спрямування — пов’язані з фінансовою грамотністю й екологічною безпекою. Навіть більшості математичних завдань надано практичного змісту. Комп’ютерну графіку учні почнуть опановувати вже у 6-му класі, текстовий редактор — у 8-му, як і справу створення та публікації веб-ресурсів. Докорінних змін зазнала і програма з біології.

Зміниться і трудове навчання. Не буде обов’язкового поділу дівчат і хлопців. Кожен учень сам обиратиме вид діяльності. Втім, побачимо, чи встигнуть школи так швидко «перебудувати» свої програми трудового навчання.

Водночас має радикально змінитись і методика викладання. За словами чиновників, усі вчителі мають пройти перенавчання відповідно до концепції «Нова українська школа». Їм готують переатестацію щодо професіоналізму. Сертифікація для викладачів поки що буде добровільною. У разі успішного складання щомісячно доплачуватимуть 20% посадового окладу на термін дії сертифіката.

Тепер учитель не оголошуватиме результати контрольної перед усім класом. Він казатиме оцінку лише самій дитині та її батькам. І ніхто вже не матиме права складати рейтинги успішності або так звані дошки пошани чи ганьби.

На канікули та свята домашні завдання не задаватимуть. Зрадіють учні й ще одній новації: не муситимуть відпрацьовувати по суботах карантин чи вимушені канікули через скорочення опалювального сезону. Тобто якщо у школі 5-денний навчальний тиждень, таким він буде увесь рік, незалежно від обставин.

Та чи не найбільших змін зазнала початкова школа. Навчальний курс тут спрощено, першокласників звільнено від домашніх завдань. Вони з’являться з другого класу і загалом не повинні займати більш як 45 хвилин на виконання. З третього класу цей показник збільшується до 70 хвилин, з четвертого — до 90.

Учителі по-новому оцінюватимуть вихованців. Вже не мають права занижувати їм бал за каліграфію або неправильний відступ кількості клітинок і рядків у зошиті. Хоча вимога до акуратності й розбірливості письма залишається. Також дітей привчатимуть спочатку писати олівцями. Педагог сам вирішуватиме, коли учень зможе писати ручкою. А наявність охайних виправлень, зроблених дитиною, не впливатиме на оцінку за роботу.

Іще торік МОН намагалося запровадити для вчителів заборону на червону ручку. Поки що заборонено робити позначки червоним лише у зошитах першокласників.

До речі, одна з новацій, хоч і активно лобіювалася міністерством, не пройшла. Відомство наполегливо домагається, щоб у старшій школі прибрати з обов’язкового вивчення як окремі предмети... всі природничі дисципліни. Йдеться про фізику, астрономію, біологію, хімію, географію та екологію. Натомість Міносвіти пропонує запровадити єдину — «Людина і природа» з викладанням три години на тиждень, тобто 15,4% від загальної кількості предметів (нині близько 23%). Але категорично проти виступила Національна академія наук. «Відмова від вивчення природничих дисциплін та інформатики призведе до подальшого падіння інтелектуального рівня випускників, неможливості забезпечення абітурієнтами вищих навчальних закладів із природничих і технічних спеціальностей, що може спричинити занепад природничих наук і системи вищої освіти», — застерегли в НАНУ.

Наостанок хочеться побажати, щоб цей рік для кожного школяра і студента став роком нових здобутків у навчанні, які, хочеться думати, в майбутньому цеглинкою ляжуть у підмурівок економічної та духовної могутності Української держави.