• Заповітне

Лицар козацької звитяги

Леонід ЛОГВИНЕНКО.

м. Харків.

Фото автора.

У столиці Слобожанщини на Бурсацькому узвозі, де колись проходив вал харківської фортеці, а нині вихід з метро «Історичний музей», встановили пам’ятник кошовому отаману Війська Запорозького Іванові Сірку.

НАРОДИВСЯ Іван Сірко 1610 року, найімовірніше, на Поділлі. Хоча жителі містечка Мерефа у Харківській області, де мешкав отаман, стверджують, що пуп славного воїна закопано саме в їхній землі. Так чи інакше, легенда стверджує, що народивсь Іванко вже з зубами. Мудрі люди тоді напророчили йому славу воїна: мовляв, гризтиме він ворога зубами. До речі, всупереч усталеному погляду Сірко походив не із суспільних низів, а з українського православного шляхетського роду. Не випадково королі Речі Посполитої називали Сірка «уродзоним» (тобто шляхтичем із походження). Цього відомого в народі кошового отамана Запорозької Січі обирали на посаду вісім разів поспіль — найбільше з усіх. Він провів 54 великі і малі битви, при цьому жодного разу не був переможеним. За діяльністю Сірка уважно стежили іноземні уряди, про нього розповідали читачам газети в Польщі, Німеччині, Швейцарії та інших країнах, він сам листувався і був особисто знайомий з царями, королями, ханами, гетьманами, полководцями. Історики та письменники другої половини XVII століття відзначали військові доблесті Сірка, причому робили це й ті, хто вороже ставився до визвольної боротьби українського народу. Ще за життя славетного кошового отамана його ім’я було оспіване в народних думах та піснях, увійшло в легенди, стало символом волелюбного духу українського козацтва.

Саме в час отаманування Сірка було написано відомий лист турецькому султану, який ходив між народом, поки його не прочитав вихідець з містечка Чугуїв, що неподалік Харкова, Ілля Репін. Цей легендарний епізод було увічнено в його полотні «Запорожці...», один з варіантів якого експонується в Харківському художньому музеї. До речі, нетривалий час Іван Сірко був полковником Харківського полку, поки не побив горшки з царськими людьми.

За задумом скульптора Олександра Рідного, бронзовий кошовий отаман стоїть на валу фортеці, в руці — прапор із його родовим гербом, першим гербом Харкова, — натягнутий лук зі стрілою. Біля ніг — сагайдак зі стрілами, поруч — гармата. Висота бронзового пам’ятника з постаментом із сірого граніту — майже 7 м, вага близько 4 т.