• Поблеми галузі

Цукроварні на старті

Олена ГОРБУНЬ.

м. Вінниця.

Сезон цукроваріння на Вінниччині, яку ще не так давно називали «цукровим Донбасом», стартував. Усі питання, що стосуються готовності заводів до виробничого процесу, обговорені, відтак залишилося головне — видавати на-гора солодкий пісок. А проблем у галузі цього року вистачає.

МАТЕРІАЛЬНА та кадрова забезпеченість підприємств у наш нестабільний час, стан укладання заводами всіх необхідних договірних вимог, обов’язковість розрахунків із постачальниками сировини, застосування альтернативних видів палива — це лише верхівка айсберга питань, які можуть стати каменем спотикання.

Щоправда, влада, як завжди, сповнена оптимізму. На нараді першого заступника голови обл­держадміністрації Андрія Гижка з керівниками цукрозаводів пролунало, що «галузь стає більш рентабельною, поширюється географія тих країн, які готові брати наш білий цукор». І справді: цього року покуштують вінницький продукт споживачі в Індії, Ірані, Азербайджані, Китаї.

Сезон цукроваріння в області триватиме орієнтовно 100 днів. За даними асоціації «Вінниця-цукор», усі місцеві заводи (а їх нині працюватиме сім) будуть забезпечені сировиною за потужностями. Планується переробити 2,5-2,6 млн тонн цукрових буряків з очікуваним виходом 375 тис. тонн цукру. Левова частка виробленого — 348,9 тис. тонн — відповідно до наказу Мінагрополітики України має бути реалізована на внутрішньому ринку. Через брак коштів лише на деяких заводах проведені роботи з реконструкції та модернізації, що підвищить якість виробництва та зменшить шкідливий вплив на довкілля.

Цьогоріч в області під буряками на три тисячі гектарів більше площ, ніж торік. Проте врожайність нижча. За прогнозом фахівців обласної асоціації «Поділляцукор», кількість вологи у ґрунті була не достатньою, що не найліпшим чином позначилося на вазі коренів.

Про перспективи врожаю цукристих повідав економіст асоціації «Поділляцукор» Леонід Козодой:

— Шістдесят грамів «розриву» у вазі солодкого кореня між торішнім і нинішнім показником — це недобір на кожному гектарі 60 центнерів урожаю. Щоправда, дощі в останній декаді липня поліпшили ситуацію. Рослини відразу додали в рості. Щодо цукристості, то цього року вона не гірша, ніж минулого.

Із приємних новин — після двох років простою знову восени варитимуть цукор на Соколівському цукрозаводі у Вінницькій області. У 2018-му планують запустити ще одне підприємство — Моївський цукрозавод, який простоював три роки.

Тенденція до відновлення роботи цукроварень викликана тим, що наш солодкий пісок нині користується чималим попитом на зарубіжних ринках. Тому й ціна на внутрішньому залишається висока. Українці побоюються, що через анонсоване підвищення цін на спиртне підскочить ціна і на цей продукт. Чи обґрунтовані побоювання — побачимо дуже скоро.