Наша пошта

• Народна трибуна

Вихід у нас один

Борис ЧИРВА.

м. Біла Церква

Київської області.

ВИСЛОВЛЮЮ щиру вдячність редакції «Сільських вістей» за систематичне подання на першій сторінці об’єктивних і вкрай актуальних висловлювань відомих політиків, учених, громадських діячів щодо нашого сьогодення, практичних діянь усіх гілок влади, прогнозів майбутнього Української держави. Це паростки нової сили, що хоч і повільно, але впевнено проростають у суспільстві. Але мене глибоко обурює факт абсолютної байдужості влади до думок авторитетних представників народу, які друкує одна з наймасовіших українських газет.

Чому так відбувається? Адже це поважні, досвідчені, патріотично налаштовані діячі сучасності, які не тільки критичними висловлюваннями, а й конкретними практичними діями здатні дати нашій країні велику користь. Як на мене, певна група цих авторів могла б скласти кістяк професійного, а не квотного українського уряду. Однак чинний Кабмін їх не чує, не реагує на досить важливі пропозиції, бо нічого не хоче змінювати, не хоче залишати насиджені теплі місця. Тому цілком закономірно, що нині в суспільстві все більше утверджується думка, що нинішня влада працює не на користь, а на шкоду українському народові, дбаючи при цьому лише про власну наживу. Одне слово, влада прагне незалежності від народу. Тож про демократію та народовладдя не йдеться, якщо посадовці, найняті народом, його не чують. Окрім того, останнім часом має місце систематичне переслідування інакодумців — критиків чинної влади.

Вихід у нас один — цю владу треба міняти, тільки не згарячу, не як самоціль, а добре підготувавшись, створивши надійний заслін поверненню політиків, які не виправдали наших надій. З цією метою слід повсюдно добиватися зустрічей із депутатами Верховної Ради на виборчих округах і вимагати від них найшвидшого прийняття нового виборчого законодавства, яке дасть змогу докорінно змінити склад парламенту, а затим і уряду.

Потрібно, щоб у кожному населеному пункті, у кожному виборчому окрузі відбулися народні зібрання, які сформували б відповідну вимогу кожному депутатові, а кожен свідомий українець пройнявся персональною відповідальністю за долю своєї держави.

Рішучі й певні організаційні заходи в цій справі повинні також вжити прогресивні партії, які мають реальні програми виходу України з політичної та економічної кризи.