• З приводу

Граблі від Єгора Кузьмича

Василь ПІДДУБНЯК.

ЦІНИ в Україні на харчові продукти, заколисані тривалою літньою спекою, прокинулися від сплячки і знову поперли у наступ на широкі верстви населення. Насамперед на тих беззахисних українців, хто не годен від них відбитися.

Не встиг народ широко відсвяткувати впровадження в Україні нових європейських «стандартів» на комунальні послуги, як нова радість стала: 9 вересня набрала чинності постанова уряду від 9 серпня №634, згідно з якою зросли мінімальні ціни на алкогольні напої. Так, найнижчі роздрібні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищились на 14-19,41%.

«Куріння і алкоголь — шкідливі звички, тому ми переходимо на здоровий спосіб життя. Це також збільшить і дохідну частину держбюджету — буде перерозподіл коштів на пенсії, виплати бюджетникам, фінансування армії. Тому це корисно з усіх боків», — чи то всерйоз, чи з іронією завважив з цього приводу економічний експерт Олександр Охріменко.

І як тут не згадати сумнозвісного автора «сухого закону» Єгора Лігачова, котрий разом із кремлівськими спільниками хотів оздоровити радянський народ. А що з того вийшло?

«Ми всі — Горбачов, Лігачов, Рижков, інші хотіли якнай-швидше позбавити народ вікової недуги, — згадував через кілька десятиліть Єгор Кузьмич. — Але ми помилялись. Аби впоратися з пияцтвом, потрібні довгі роки активної розумної антиалкогольної політики. Тому, на жаль, з’явилося немало черг, пожвавилося самогоноваріння...»

Підтвердження сказаному — у свіжих даних Державної фіскальної служби, на яку посилається інформаційна агенція УНН: «За 2016 рік найбільше підпільних цехів із виробництва алкогольних напоїв викрили у Запорізькій, Київській та Одеській областях — по 11 випадків. А протягом семи місяців цього року лідерами стали Запорізька і Львівська області. Загалом у 2016 році зупинили 138 незаконних цехів. Протягом семи місяців 2017 року — 86 підпільних виробників алкоголю».

Правду кажуть, що розумні вчаться на чужих помилках. Та чомусь в Україні про цю давню істину, схоже, геть чисто забули…

«Не забули!» — може заперечити мені згаданий вище економічний експерт Олександр Охріменко, пояснивши: «Підвищення акцизів на алкоголь і тютюн — це одна з вимог Угоди про асоціацію з ЄС. До 2019 року в Україні повинні бути ціни на сигарети і алкогольні вироби такі, як у Європі…»

Така «антиалкогольна» політика чинної української влади нагадує мені конюха напідпитку, котрий запрягає коня позаду воза і надіється у такий спосіб переможно в’їхати на Єлісейські Поля. Або тверезого Єгора Лігачова, котрий розганяє граблями винні випари над своєю сивою головою.

Гаразд, без коньяку вартістю 5000 гривень за пляшку пересічні українці, котрі, «оздоровившись», не сідають за кермо джипів чи спорткарів, можуть і обійтися. Та чи зможуть обійтися вони, гречкосії, без хліба насущного?

Це питання постає мало не щомісяця все гостріше. І не про закуску йдеться, зрозуміло…

В Україні заговорили про те, що й ціни на харчі незабаром будуть такими ж, як у ситій Європі. Кілограм гречки, наприклад, коштуватиме 40 гривень, на 20 відсотків подорожчає борщовий набір, виростуть у ціні м’ясо і молочні продукти…

Якщо «сухий» закон ще можна якось пережити, то як пережити «напівсухий»?..