![]()
Викуп земельної ділянки для суспільних потреб Ліна ПАСЬКО. «Хто має право приймати рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб? І що робити, якщо власника не влаштовує запропонована ціна за неї?» — запитує Владислав Середа з м. Бердичева Житомирської області. ЦІ ПИТАННЯ регулюються Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (далі — Закон). Хто прийматиме рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, залежить від того, де вона розташована і для чого планується її використовувати. Кабінет міністрів України ухвалює рішення про викуп земельних ділянок: — для гарантування національної безпеки і оборони; — розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також для інших суспільних потреб, визначених Законом, якщо передбачається місце розташування об’єкта на території області, суміжної з АР Крим, або на території двох та більше областей. Обласні державні адміністрації приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, якщо передбачається місце розташування об’єкта на території двох або більше районів. Відповідно райдержадміністрації приймають рішення про викуп, якщо передбачається місце розташування об’єкта в межах території району. Сільські, селищні, міські ради, Київська міська рада в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для: — будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування лінійних об’єктів та об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов’язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об’єктів, необхідних для їх експлуатації; — розташування об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; — створення міських парків, будівництва дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ. Викупна ціна у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності складається з: — вартості земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені; — збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущеної вигоди. У разі викупу земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб власнику цього майна вартість таких об’єктів може бути відшкодована у грошовій формі або надано у власність іншу рівноцінну земельну ділянку чи об’єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни. За згодою власника йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об’єкти нерухомого майна вищої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власникові різниці у його вартості. В такому разі у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розробка якої необхідна для отримання у власність земельної ділянки, а також витрати, пов’язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. У разі якщо власник виступає проти відчуження земельної ділянки за оцінкою, проведеною суб’єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб’єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з його оцінки. У цьому разі витрати на виконання таких послуг лягають на власника майна. |