Близниця - душа Дроздівки Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область. Фото Миколи Тищенка. Історія цього села нерозривно пов’язана з водою. Колись, на початку XVІ століття, на берегах річки Близниця, що була притокою Десни, оселилися козаки на чолі із сотником Дроздом. Звідси і назва — Дроздівка. МИНУЛИ століття, річка висохла, а від старого її русла залишилося однойменне озеро. Ще кілька років — і замість широкого водяного плеса зосталося б тільки круте пониззя, оперезане чагарниками. Втім, завдяки небайдужим місцевим жителям Близницю відновлять. Гул потужної техніки чути у всій Дроздівці. Два бульдозери розгортають мул і сунуть його на пологий край берегів. А на другому боці водойми працюють екскаватори, поглиблюючи дно. «Останні кілька років в озері практично не залишалося води, воно почало заростати, — розповідає дроздівський сільський голова Олександр Кравченко (на фото). — А для села наявність водойми важлива, тим паче, що його історія нерозривно пов’язана із Близницею». Клопотати про розчистку водойми ще 2015 року почав попередній сільський голова Віталій Корж. Уродженець Дроздівки, підприємець Віктор Лазар надав 15 тисяч гривень на розробку проектно-технічної документації. Одначе на втілення проекту в життя грошей не вистачало. Торік із фінансуванням також не склалося. Нарешті цього року рішенням сесії обл-ради було ухвалено виділити з фонду охорони довкілля кошти на упорядкування водойми. Роботи із розчищення озера провадить приватний підрядник із Чернігова. Згідно з проектом, їх вартість — 943 тисячі гривень. Розпочали на початку серпня із відкачки води, а завершити планують вже у жовтні. Очікують, що водойма матиме глибину 2,5 метра. Три береги розташовуватимуться під кутом 45 градусів, а один (той, що ближче до дороги) буде пологий. Там планують зробити пляж. Загальна площа водяного плеса становитиме 1,5 гектара. Дроздівка — велике село. Його сучасні межі охоплюють 535 гектарів. А живе село сотника Дрозда за рахунок землі, яку тут орендують три великі агрохолдинги і один місцевий фермер. Колись, у XVІІІ столітті, більша частина земель належала поміщикові Михайлу Селецькому, котрий побудував тут цегельний завод. Та найвідомішими землевласниками були спадкоємці священика Якова Прокоповича. Так, чотири брати iз дворянської родини Прокоповичiв побудували у Дроздiвцi нову кам’яну церкву, поштове вiддiлення, лiкарню. Вони жертвували громаді села майже все, що мали: землю, власнi будинки, кошти у банках. Василь Прокопович надав на будiвництво нової школи 10 тисяч карбованців. Чи спроможні на такі пожертви нинішні землевласники? Питання риторичне! Збудована Прокоповичем школа наступного року відсвяткує своє 120-річчя. Звісно, якщо переживе чергову оптимізацію, бо навіть у повоєнні часи ситуація з наповненням класів була набагато краща. 840 учнів 1950-го проти 50 — 2017-го! 5,5 тисячі мешканців 1913 року проти 750 селян 2017-го! Цифри, цифри… За кожною із них — людська доля, піт, сльози, кров, покинуті батьківські обійстя. Як добре, що є люди, яким не байдужа доля села. Близниця — це історія і душа Дроздівки. За кілька місяців вона знову оживе. |