Добрий господар

Хом’яки в саду

«Підкажіть, будь ласка, як боротися з хом’яками. Руді звірята зовсім знахабніли, бігають по ділянці й нікого не бояться, поїдають коренеплоди; від них страждає все село», — бідкається Микола Заможний з с. Калинівки, що на Житомирщині.

ЦЕ АЖ ніяк не ручні, милі й ніжні істоти, якими люблять бавитися діти. Так, у сільськогосподарського шкідника, хом’яка звичайного (Cricetus cricetus) довжина тіла сягає 25-35 см, хвіст — 2,5-6,5 см. Він риє нору з безліччю запасних оманливих входів-виходів, в яких розташовуються гніздо і об’ємні комори, і закладає в них на зиму близько 15 кг зерна та інших кормів (у період сплячки хом’яки час од часу прокидаються, годуються і навіть з’являються на поверхні не тільки під час відлиг, а й при низьких температурах — до -20^ОС). Хом’як всеїдний. Його основним кормом є хлібні злаки, коренеплоди, фрукти. Поїдає і дрібних тварин: дощових черв’яків, жаб, ящірок, пташенят, зайченят та інших гризунів. Самиця два-три рази на рік народжує по 10-20 дитинчат. Хом’яки не бояться сусідства людини: оселяються в садах, городах і навіть у житлових будинках. Якщо ці шкідники з’явилися, важливо, щоб «усім миром» регулярно проводилося їхнє винищення.

Хом’яки вирізняються злісною вдачею і агресивністю — нерідко навіть один одного загризають. Відчувши небезпеку, тварина починає скреготати і клацати зубами, глухо гарчати, роздувати защічні мішки. Дратуючись ще більше, хом’як встає на задні лапи і безстрашно кидається на ворога, якого б розміру той не був. Грізні не тільки зуби хом’яка, хоча вони залишають на тілі рвані рани, а й те, що ці звірята є переносниками близько 30 смертельно небезпечних для людей і тварин хвороб. Блохи, які водяться на хом’яках і харчуються їхньою зараженою кров’ю, теж стають переносниками цих хвороб. Тому боротьба з хом’яками — це боротьба не тільки за врожай, а й за здоров’я і життя. Вирубування лісів дає змогу хом’якам освоювати все нові території: вони здатні пересуватися на великі відстані, добре лазити через перешкоди, вправно плаваючи і стрибаючи за необхідності.

Природні вороги хом’яків — хижі звірі й птахи, але на людських обійстях хом’яки у більшій безпеці, ніж в чистому полі. Душать їх кішки-щуролови і собаки. Але звірята ці доволі великі, не кожна кішка впорається. До того ж хом’як може їх укусити і заразити.

Найпоширеніший спосіб лову хом’яка — «виливання» його з нори водою і знищення. Перед тим як лити воду, треба попередньо надійно закрити інші ходи з нори.

За відсутності води в достатній кількості хом’яків із нір викопують лопатою і ловлять. Це дуже трудомістка і небезпечна робота, потрібно бути дуже обережним і захищати цупким одягом усі ділянки тіла.

Механічний вилов хом’яків зручніший і простіший; його проводять з допомогою невеликого дугового капкана, призначеного на дрібних хутрових звірів. Заряджений капкан встановлюють біля горизонтального входу в нору, надійно прикріплють його до землі, щоб хом’як не втік разом із капканом.

Є відомості про те, що створені вченими ультразвукові пристрої проти щурів і мишей відлякують і хом’яків. Наприклад, Торнадо ОЗВ.01 м змусить податися геть не тільки їх, а й інших підземних гризунів.

Боротьба з хом’яками в саду хімічними засобами (отруєними принадами) ведеться в крайньому разі. Необхідно подбати про те, щоб останні не з’їли домашні тварини.

Один із надійних способів, який, утім, підходить лише для невеликих ділянок, — вкопування по периметру на глибину від 70 до 90 см листового заліза і шиферу. Відгородитися від шкідників на 50-60 сотках і більше важко.