• Освіта

ЗНО для вчителів

Олена БЕГМА.

Іще два роки тому в Чернігові при прийомі на роботу для всіх шкільних викладачів запровадили обов’язкові іспити на знання і світогляд на кшталт ЗНО. Вони мають написати український диктант, а потім ще й ґрунтовну контрольну з профільного предмета. Результати тестування приголомшують…

ПРИМІРОМ, нинішнього року серед усіх претендентів на місце у школі обласного центру жоден не написав диктанту державною мовою на «відмінно». Після першого загальнообов’язкого іспиту конкурс на вчительські вакансії зменшився з 18 до двох чоловік! Фахову контрольну з математики подужали «аж» семеро із 15 учителів-предметників. Але найкатастрофічніша ситуація склалася з учителями фізики. Жоден не подолав поріг 7 балів за 12-бальною системою оцінювання знань у школі. А завдання у тестах були не надто складні, з ними можуть упоратися кмітливі учні старших класів.

Шокуючі підсумки тестування два роки тому були і в деяких областях Західної України, де тоді також наважилися запровадити ЗНО для вчителів. Експерти пояснюють низький рівень підготовки кадрів, зокрема, тим, що останніми роками до педвишів нерідко йдуть випускники з доволі посередніми знаннями. Вони розглядають це як можливість здобути вищу освіту коштом держави, от і все.

Цей факт у нещодавньому інтерв’ю визнав і проректор одного з провідних сьогодні педагогічних вищих навчальних закладів України — Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Роман Вернидуб. За його словами, і до цього вишу чимало абітурієнтів подають документи за залишковим прин­ципом. Тим часом адміністрації під час вступної кампанії важливо набрати певну кількість студентів на виділену квоту державних місць, інакше скоротиться фінансування. Ось чому «драгоманівці» часом вимушені закривати очі на низькі результати ЗНО. «Приблизно тільки 30% студентів навчаються нормально — тягнуть академічну науку, решта — абияк. Тому останні не здатні плідно працювати у школі. Було навіть таке, що вступали абітурієнти з менш ніж 140 балами», — зазначив проректор.

Зрозумілою мовою — це слабенька «трійка». Ще якихось 10 років тому таким випускникам про навчання в столичному університеті годі було і мріяти. Тож які кадри нерідко приходять працювати у школу, добре видно на прикладі Чернігова. І не тільки його. Погані вчителі «продукують» ще гірших учнів, про що красномовно засвідчують результати тестування ЗНО останніми роками.

І з цим нагально потрібно щось робити. Хоча б зробити чернігівські конкурси з елементарної перевірки вчительських знань обов’язковими в усій країні. Втім, це вже на порозі: екзамен на фахову придатність час од часу муситимуть здавати всі шкільні педагоги. Міносвіти впроваджує ліцензування педагогічної діяльності, яке жорстко прив’яжуть до розміру зарплати вчителя-предметника.

До речі, плачевна ситуація з кузнею кадрів не лише на педагогічній ниві. У медичних вишів ті ж проблеми. До них ідуть, щоб здобути диплом (байдуже, бюджетним коштом чи за контрактом) дедалі слабші за знаннями випускники шкіл. Ви готові довірити їм своє здоров’я? Запитання риторичне.

Чи змінить ситуацію на краще новий Закон України «Про освіту»? Сумніви щодо цього є. Але час покаже...