• У Верховній Раді

Чи врятує українців віртуальна медицина?

Марина ТІШКОВА.

Наприкінці пленарного тижня парламент зумів усіх удовольнити: і з медреформою упорались, і законопроекти в частині скасування депутатської недоторканності направили на висновок Конституційного суду. Лише виборчу систему реформувати не змогли — голосів забракло. Загалом за два завершальних днів напруженого тижня розглянуто з десяток проектів законів та постанов, ухвалено один закон.

МЕДИЧНИЙ пакет завершують два законопроекти, прийняті в четвер у першому читанні. Проект змін до Бюджетного кодексу — це, так би мовити, законодавчі «ходулі», на які має спиратися вся реформа. Остання загалом передбачає поділ медичних послуг на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (так звана спільна оплата) і платні. Безкоштовними залишаться послуги екстреної, первинної та паліативної допомоги. Також не потрібно буде оплачувати лікування дітей до 16 років, термінову хірургію та медичну реабілітацію; і медобслуговування населення пільгових категорій.

Неускладнену вагітність безкоштовно спостерігатиме сімейний лікар, вузькоспеціалізована медична допомога гінеколога надаватиметься за принципом співоплати (заплатити доведеться за медпрепарати, крапельниці тощо). Самі пологи без ускладнень прийматимуть безкоштовно, але ліки, кесарів розтин, палату вже повинна буде оплатити сама породілля, як і приїхати в пологовий будинок самостійно.

Повністю оплачуваною стане вузькопрофільна медицина: травматологія, кардіохірургія, нейрохірургія. Найдешевше в попередньому списку МОЗ видалення фурункулів — 7000 грн. Операція з видалення каменів у жовчному міхурі буде коштувати від 34 до 51 тисячі гривень, лікування гострого панкреатиту — майже 72 тисячі, відкрита рана ліктя «полегшить» гаманець пацієнта на близько 54 тисячі грн, а відкрита рана передпліччя — на 33,5 тисячі гривень, забій гомілки — на 71 тисячу гривень.

Другий законопроект із медичного пакета, прийнятий у першому читанні, — «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості». Він покликаний втілити в реальність... «телемедицину». Мовляв, на фельдшерсько-акушерських пунктах, в амбулаторіях поставимо електрокардіографи, УЗД-апарати тощо, медсестри і фельдшери робитимуть діагностику і через Інтернет передаватимуть дані лікарям, а ті вже рятуватимуть дистанційно. Це справді «по-новому»: яке покриття Мережі на селах, усім, хто там живе, відомо, як відомо також, що «рештки» фельдшерів і медсестер — глибоко пенсійного віку, а молодь, яка з технологіями на «ти», туди ніякими принадами не заженеш... Саме час запроваджувати цю новацію... На додаток до медичного удару по населенню, названого реформою.

У п’ятницю під час традиційної «Години запитань до уряду» про стан справ у довірених сферах поінформували міністри — соціальної політики А. Рева та юстиції П. Петренко. Перший зосередився на анонсованому підвищенні пенсій уже в жовтні. У 90% пенсіонерів (10 мільйонів 238 тисяч 859 осіб), крім 900 тисяч спецпенсіонерів, за словами А. Реви, виплати зросли в середньому на 560 грн. Витратили на підвищення пенсій, яким «проштовхнули» фактичне підвищення віку виходу на заслужений відпочинок для працюючих, 6 мільярдів 400 мільйонів гривень. Лише про інфляцію, яка традиційно «їсть» будь-які підвищення, чомусь ні слова. Мабуть, аби не псувати оптимістичну ноту реальністю.

Міністр юстиції П. Петренко повідомив, що починаючи з 2014 року 550 центрів по всій країні надають консультації в середньому 700 тисячам українських громадян щороку. Найчастіше звертаються пенсіонери, малозабезпечені, учасники АТО, ветерани, сім’ї загиблих, внутрішньо переміщені особи щодо нарахування субсидій, захисту від свавілля чиновників, оформлення права власності чи оренди в земельній сфері. Що ж, і на тому спасибі...

Подискутувавши трохи з членами уряду та Прем’єром В. Гройсманом, депутати розійшлися аж на два тижні — працювати в комітетах та з виборцями. Наступне пленарне засідання — 7 листопада.