• Новини АПК

_{На зміну курятині та свинині}

Маргарита СИТНИК.

ЯК СВІДЧАТЬ статистичні дані, торік поголів’я індиків в Україні становило 1,8 млн голів, що на 13,7% менше, ніж позаторік, та аж на 41% менше, ніж 1991-го. Загалом українці споживають у середньому близько півтора кілограма індичатини на рік. Для порівняння, в Ізраїлі цей показник становить 12 кілограмів, у Польщі — 6 кг. Однак експерти стверджують, що попит на індичатину в нашій країні щороку зростає на 20-30%. При виробництві 22 тис. т потребу внутрішнього ринку оцінюють в 90-100 тис. т. Найпопулярніше це м’ясо на Київщині, Дніпропетровщині та Харківщині.

Попит інвесторів до «індичого» бізнесу іде вгору, хоча кваліфікованих кадрів не вистачає. Підраховано, що кошти, вкладені у підприємство потужністю близько 120 тисяч голів, окупляться через 5-6 років. Причому для пришвидшення процесу можна використовувати старі приміщення тваринницьких ферм, треба їх лише переобладнати за сучасними стандартами.

_{Лляний рекорд}

ВИРОБНИЦТВО нішевих сільгоспкультур, зокрема олійних, ще не набуло широкої популярності серед наших аграріїв, але на цьому ринку з’явився авангардний сегмент. Ідеться про вирощування і переробку олійного льону. За підсумками 2016/2017 маркетингового року вітчизняні підприємства переробили 16,7 тис. тонн насіння — вражаючий показник, котрий перевершив навіть минулий рекорд у 15,9 тис. т. Лідерські позиції утримує Ніжинський жиркомбінат, котрий забезпечив аж 82% від загального обсягу роботи.

Загалом цього маркетингового року експортовано рекордні 63 тисячі тонн насіння льону — на 57,5% більше, ніж минулого. Відзначається, що було значно диверсифіковано ринки збуту — за підсумками сезону, імпортерами культури стали аж 50 країн. Основні покупці — Угорщина (44%), країни ЄС (34%), Туреччина (8%), Єгипет (5%). Відкрито нові маркетингові простори — Непал, Пакистан, Бангладеш, Гонконг, Сінгапур і Таїланд.

_{Допомога від Німеччини}

МАЛИМ та середнім підприємствам, у тому числі й аграрного спрямування, котрі в розвинених країнах є одним із двигунів економіки, в Україні ведеться несолодко. Та час від часу трапляються хороші події. Запроваджено міждержавну Програму підтримки малих та середніх підприємств, що передбачає кредитування (300 млн грн на 40 років) Німецьким державним банком розвитку. Серед пріоритетів першого етапу програми — сільське, лісове, рибне господарство, переробна промисловість, тимчасове розміщення та організація харчування тощо. Перший транш становитиме 100 млн грн, кредити видаватимуть на придбання і модернізацію обладнання, придбання, будівництво чи ремонт приміщень, поповнення обігових коштів.

_{Криза на ринку добрив}

В УКРАЇНІ склалася парадоксальна ситуація: за великої кількості заводів, що виробляють міндобрива, аграрії активно закуповують імпортні нітратні, в основному з Росії, ціни на вітчизняну ж продукцію постійно ростуть. Експерти відзначають, що підприємства завантажені не більш ніж на 70% (це «Черкаський азот», а «Рівнеазот» — на 40-45%, «Сєверодонецький азот» зупинив роботу). Українські заводи працюють на імпортованому з РФ аміаку, частково використовуючи у виробництві природний газ (який теж де-факто російський). Відтак сукупність усіх факторів може спричинити дефіцит селітри в обсязі 18-20%.