• Медичний лікнеп

Знімає втому і стрес

Інна Квартальна,

сімейний лікар.

Учені довели, що позіхати корисно. За своє життя здорова людина позіхає близько 250 тисяч разів. Під час цього процесу відбувається насичення мозку киснем. Пригадайте: бувало таке, що виходите на вулицю після тривалої роботи за комп’ютером і починаєте позіхати. Це означає, що в організмі порушено баланс кисню та вуглекислого газу й позіхання — спроба організму отримати велику дозу кисню.

ПОЗІХАННЯ — це один із найдавніших рефлексів, науковці не раз доводили його користь для організму людини. Завдяки позіханню вентилюються легені, прискорюються обмінні процеси, відновлюється працездатність організму. Цікаво, що поліпшується кровопостачання не тільки головного мозку, а й шкіри обличчя.

Позіхання мимоволі змушує людину потягуватись, а отже, дає фізичне навантаження м’язам спини, ніг і рук.

Позіхання — природна терморегуляція мозку: за рахунок роботи нижньощелепних м’язів посилюється циркуляція крові, а приплив холодного повітря сприяє теплообміну. Тому взимку люди позіхають частіше. Позіхання — генетична реакція на перевтому та стрес!

Задуха — причина недоотримання мозком кисню. Тому в кімнаті, яку давно не провітрювали, «розкривають» рота абсолютно всі. Мозку потрібен кисень у більшій кількості, й він прагне його отримати всіма способами.

Позіхання пересічно триває не більш як шість секунд. Роблять це не тільки люди, а й тварини, крім жираф; мавпи й леви позіхають тільки тоді, коли голодні. Якщо лань чи газель починає позіхати під час руху стада — вона дає сигнал, що втомилася, й стадо робить зупинку.

Собаки обов’язково позіхають у відповідь на позіхання людини. Японські вчені дійшли висновку, що це емоційна реакція тварини на поведінку господаря — співпереживання йому, оскільки позіхають вони тільки слідом за людиною, а не за собакою.

Існує легенда, що душа може покинути тіло через... рот. І саме у такий спосіб можуть проникнути демони. Тому наші пращури під час позіхання прикривали рот, щоб не померти передчасно. Невдале позіхання може призвести до вивиху щелепи.

Так, позіхання заразливе, але тільки для тих, хто здатний на співпереживання. Такого висновку дійшли дослідники. Ретельно обстеживши добровольців, вони з’ясували, що при позіханні задіюються ті зони головного мозку, які відповідають за співпереживання. До речі, діти до чотирьох років не позіхають за вами слідом: вони поки що не здатні до співпереживання.