П’ятниця, 27 жовтня 2017 року № 84 (19529)
http://silskivisti.kiev.ua/19529/print.php?n=37135

  • Слід на землі

Диво-алея

Михайло КОРЧИНСЬКИЙ.

Вінницька область.

У ВІННИЦІ з’явилася алея писанок. Створена вона з двох десятків півтораметрових та одного двометрового яєць, на яких із одного боку зображені лики святих та біблійні сюжети, а з другого — візерунки у стилі петриківського розпису. Ми ж, жителі Бара, пишаємося тим, що до створення цього мистецького проекту причетний наш 25-річний земляк Вадим Мельник, недавній випускник Львівської національної академії мистецтв.

А надихнула його на цей проект зустріч із начальником обласного клінічного госпіталю ветеранів війни Валерієм Бабійчуком. Керівникові лікувального закладу, на території якого й виросла диво-алея, відразу сподобалися роботи, написані в так званому візантійському стилі іконопису.

Вадим Мельник — вільний художник, яких по-сучасному називають фрілансерами. Працює на замовлення. Хоча за освітою він художник по склу, тобто практикується з рідким склом, оформленням вітражів, та позаяк у Барі нема змоги цим займатися, виконує різні мистецькі роботи. Малює портрети, оформлює фасади, балкони, розписує стіни, виготовляє скульптури, барельєфи тощо. Пише й для душі. Бо митцю треба постійно тримати себе в тонусі. Найбільше подобаються чорно-білі графічні рисунки вугіллям, олівцем, сангіною…

— Чи ситно живеться нині художнику? — запитую.

— Твердити, що я по вінця засипаний замовленнями, не доводиться, — мовив на це Вадим. — На жаль, Бар, надто у порівнянні зі Львовом, у творчому плані дещо депресивний. Без жодного наміру образити земляків, мусимо все ж визнати, що в середовищі містян іще не сформовано належної естетичної культури, художніх смаків та уподобань. Люди чомусь воліють за краще, образно кажучи, заставити все помешкання килимами, ніж милуватися, приміром, гарною картиною чи скульптурою. В усьому світі передусім цінується ручна художня робота, а в нас, навпаки, — розтиражовані репродукції. Хоча, певен, із часом смаки людей зміняться.

…Якось, неквапом прогулюючись алеєю писанок, де особливо легко думається про високе і нетлінне, я зустрів групу молодих іноземних туристів із Японії. Вони подовгу зупинялися біля кожної писанки, щось жваво обговорювали, жестикулюючи, націлювали об’єктиви фотокамер. Захоплювалися. Милувалися. А всю цю житейську суєту якось спокійно й умиротворено споглядали народжені талантом молодого барського художника лики святих. На яких, здається, застигли водночас і мить, і вічність.

На фото автора: Вадим Мельник і його роботи.