П’ятниця, 10 листопада 2017 року № 88 (19533)
http://silskivisti.kiev.ua/19533/print.php?n=37244

  • Зелена аптека «Сільських вістей»

Лопух справжній

Олександр КУРДЮК,

кандидат біологічних наук.

ЦЯ РОСЛИНА росте повсюди, іноді навіть на смітниках і вздовж доріг, на полях і в лісах України. Основною сировиною, що використовується з лікувальною метою, є корені. Їх чистять, миють, підсушують, а потім нарізають шматками 10-15 см, за необхідності розділяючи повздовж, і сушать. Це може бути горище або місце в тіні. Часто застосовують електросушарки з температурним режимом близько 50 градусів. За масою корені всихають на дві третини, зберігають їх у скляній тарі до п’яти років. Інколи вживають і листя, вихід сухої маси якого становить одну восьму від сирого.

Основними діючими речовинами лопуха є дубильні речовини, флавоноїди, органічні кислоти та інші активні компоненти. Препарати з лопуха використовують як жовчогінні, дезінфікуючі, для допомоги при проблемах із печінкою, підшлунковою залозою, обміном речовин, каменях і діабеті, шлункових хворобах, мають протиракову дію, досить широко застосовуються вони і зовнішньо. В листі вміст вітаміну С в декілька разів перевищує показники лимона.

Сировиною, придатною для народної медицини, є свіже та висушене листя, свіжий сік із молодого листя і корені. Листя заготовляють під час квітування, сушать у затіненому місці чи в електросушарках за температури 40-50 градусів. Зберігають до трьох років.

У разі фурункулів, екзем та інших проблем зі шкірою рекомендують пити настій чи відвар із листя. Для цього дві столові ложки сухого чи свіжого листя заливають склянкою води, проварюють на повільному вогні 10-15 хвилин, настоюють дві години і проціджують. Випивають протягом дня за 3-5 разів. Інший варіант — столову ложку сухого листя залити склянкою окропу в термосі, настояти не менш як дві години, вживати по 80 мл тричі на день. Цей же теплий настій рекомендують як компрес на суглоби для зняття запалення та неприємних відчуттів. Можна безпосередньо використовувати листя як компрес для лікування проблемних ділянок шкіри. Замочити невеликий листок в окропі на декілька хвилин, поки він пом’якшає, і прикласти нижньою частиною до тіла, а зверху прикрити будь-яким утеплювачем і зафіксувати. Або розім’яти молодий листок руками до утворення більш-менш однорідної маси і зафіксувати його на тілі. Бажано прикрити в такому разі подрібнене листя матеріалом, що забезпечить утримання соку на рані чи ушкодженому місці. Цей рецепт дуже корисний для суглобів. Дієвою допомогою може бути олія із коренів лопуха. Для цього подрібнене коріння заливають трьома об’ємами рафінованої олії (соняшникової, кукурудзяної, оливкової чи лляної) і настоюють дві-три доби. Далі за принципом стерилізації ємність із цією сумішшю проварюють на водяній бані протягом 30-40 хвилин, помішуючи, охолоджують, фільтрують і змащують уражені ділянки шкіри, суглоби.

У разі відкладення солей за відсутності протипоказань готують суміш склянки свіжого соку лопуха, склянки липового меду (в рідкому стані) і 50 мл аптечного спирту. Все ретельно перемішують. Починають прийом із чайної ложки двічі на день, із третього дня по чайній тричі на день, а з шостого — по столовій ложці три рази протягом дня. Курс лікування — місяць.

Чистий лопуховий сік рекомендують приймати для лікування травного тракту. Норма споживання — чайна ложка тричі на день упродовж місяця, що допоможе при гастриті, панкреатиті та виразках. За деякими повідомленнями, прийом тричі на день столової ложки соку за півгодини до їди протягом тижня запобігає онкоутворенням і є гарним профілактичним засобом. В обох випадках іноді рекомендують їсти свіже молоде коріння лопуха.

Для лікування колітів і гастритів можна використовувати супліддя (реп’яхи), котрі заливають горілкою у співвідношенні 1:2 за об’ємом і настоюють у темному місці до місяця. Проціджену настоянку приймають по чайній ложці перед їдою протягом місяця.

Виведення шлаків та з метою профілактики отруєнь металами і шкідливими сполуками. Дві столові ложки сухого подрібненого коріння лопуха заливають двома склянками води, проварюють на малому вогні 15-20 хвилин, фільтрують і вживають по столовій ложці тричі на день.

Гнійні утворення на шкірі, інші подразнення, опіки і укуси комах лікують компресами зі свіжого соку чи кашки із пом’ятого листя.

Від закрепів шлунка помічний відвар лопухових реп‘яхів, які слід прокип’ятити у склянці води на малому вогні протягом 15-20 хвилин. Профільтровану рідину (а її вийде півсклянки) випити за один раз.

При жовчнокам’яній хворобі допоможе відвар коріння із розрахунку 50 грамів сировини на 500 мл води, який готують півгодини, охолоджують, фільтрують і п’ють протягом дня за три прийоми перед їдою.

Запалення ротової порожнини зменшують відваром на слабкому вогні однієї столової ложки сухого подрібненого коріння в склянці води протягом 15-20 хвилин. Процідженою рідиною прополіскують рот та горло.

Для зменшення жару і високої температури п’ять столових ложок сухого подрібненого коріння відварюють у літрі води на малому вогні впродовж 1,5-2 годин. Додають дві столові ложки меду (за бажання) і випивають по склянці тричі на день після їди.

Допомогою при цукровому діабеті буде регулярний прийом відвару коренів лопуха із розрахунку 10 г сировини на 250 мл окропу. Проварену протягом 20 хвилин суміш охолоджують, проціджують і приймають по столовій ложці три-чотири рази на день. Цей же відвар допоможе і для лікування рахіту із розрахунку дві столові ложки двічі-тричі на день.

Відкладення солей лікують сумішшю двох частин меду з такою ж кількістю свіжого соку і додаванням однієї частини горілки. Добре перемішують і п’ють по одній столовій ложці щодня за півгодини до їди. П’яткова шпора: свіже ціле чи подрібнене листя з допомогою панчохи або ж бинта зафіксувати на нозі. Таку щоденну процедуру проводити протягом тижня, змінюючи компрес один-два рази на день. Як додатковий засіб — тричі на день приймати по столовій ложці настій коренів лопуха.

Протипоказання. Не рекомендується лікуватися препаратами на основі лопуха довше місяця, не бажано застосовувати його під час вагітності, слід бути обережним через можливу негативну індивідуальну реакцію організму.