• Запитання — відповідь

Шлюбні справи

Ліна ПАСЬКО.

«Протягом якого часу дійсна заява про реєстрацію шлюбу? Чи можна її скасувати в односторонньому порядку?» — запитує Олена К. із м. Бродів Львівської області.

ЗГІДНО зі статтею 28-ю Сімейного кодексу України, заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Адже нині в Україні немає прив’язки до місця реєстрації молодят. Тому подавати заяву на реєстрацію шлюбу можна абсолютно в будь-який орган РАЦСу. З моменту подання заяви чоловік і жінка вважаються нареченими.

Відповідно до статті 32-ї Кодексу, шлюб реєструється через місяць від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. Це за загальним правилом. В окремих випадках та за поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану надає дозвіл на реєстрацію шлюбу до закінчення цього строку.

Якщо наречені не з’явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців від дня подання відповідної заяви, вона втрачає чинність (п. 12-й Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року). Окремої процедури зі скасування заяви законом не передбачено.

Якщо ж наречені з поважної причини не можуть з’явитися для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший, про що робиться відповідна відмітка на заяві про державну реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.

У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви (п. 11-й Правил).

Коли ділять... прізвище

«Ми з чоловіком розлучаємось, і він вимагає, щоб я змінила нинішнє прізвище — себто «його», на моє дівоче. Чи законне його бажання?» — запитує Олеся С. із с. Давидова Пустомитівського району Львівської області.

ВІДПОВІДНО до статті 35-ї Сімейного кодексу України наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватися дошлюбними.

Наречена (наречений) можуть приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої). Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно починатиметься.

Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена або наречений.

Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище одного з них уже є подвійним, вона чи він має право замінити одну з частин свого прізвища на прізвище другого.

Що робити з прізвищем після розірвання шлюбу, вирішує той, хто його змінив. Згідно зі статтею 135-ю Кодексу, особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне. Право на прізвище є особистим правом подружжя, тому зміна прізвища після розлучення здійснюється лише за бажанням особи, яка його змінила.

Отже, чоловік не має права вимагати від вас змінити нинішнє прізвище.