Демократія по-колгоспному Дмитро МИХАЛЮК. с. Чернятин Городенківського району Івано-Франківської області. Було це за колгоспних часів. Якось до нашого села завітали гості з Канади. Біля контори колгоспу побачили вони таку картину: до криниці прив’язане ланцюгом алюмінієве горнятко. — А чого це горнятко приковане на ланцюг, наче пес до будки? — вибалушили очі іноземці. — Це для того, щоб не було експлуатації, як це робиться у ваших країнах капіталу, коли одна людина збиткується над іншою, — гордо відповів секретар парторганізації. — Вибачте, але ми тут, видно, чогось не розуміємо. До чого тут припнутий кухоль? — перепитали гості. — Ну уявіть собі, що мене вранці доймає спрага. Я би міг послати по воду когось із підлеглих, але як вони її принесуть, коли горнятко прив’язане? Отож кожен великий чи малий начальник мусить іти до криниці власними ноженятами. У нас же демократія! |