• Рядки з листів

Куди ведете Україну?

СІМ років тому стався у мене інсульт. Вижив. Небіж допоміг грішми, бо на свою пенсію інженера-будівельника я не зміг би придбати всі ті дорогі ліки. Рухаюсь заледве. В управлінні соцзахисту порекомендували знайти безробітного, щоб оформити його на догляд. В селі такого нема. А якби й знайшовся, то навряд би погодився працювати за 200 гривень на місяць. Доплачувати ж не маю змоги.

По телевізору кажуть, що українці 50% свого доходу витрачають на їжу. Хотів би я побачити, як Гройсман прохарчується на 750 гривень хоча б тиждень. Для мене проблема купити продукти. До магазину не дійду. Донедавна допомагали роми, які жили неподалік. Тепер у мене вже нічого взяти, тож наша «дружба» скінчилася. Живу один. Сина поховав у січні цього року. Попереду знову зима. Чи переживу? І так затримався. Все в минулому: війна, евакуація, 1947-й... Будував у Коканді суперфосфатний завод, переводив на газ Свердловський раднаргосп, викладав геодезію в технікумі.

У новинах розповідають про створення органів боротьби зі злодійством. В іншому сюжеті показують яхти, вілли, гвинтокрили, землі так званих слуг народу. Ось вам докази, беріть тепленькими, проте їм усе сходить із рук. У країні привільно живеться олігархам. Вони не звітують, куди діваються державні кошти. Безкарно роблять свої чорні справи. А влада закриває на те очі, бо й у самої рильце в пушку. Зі злодіями треба боротися кардинально, а не влаштовувати театр абсурду, глядачами якого ми є. Тільки жорсткі заходи боротьби на кшталт смертної кари можуть врятувати Україну від корупції.

Юрій МИХАЙЛЕНКО.

с. Бовтишка

Олександрівського району

Кіровоградської області.

Прем’єр-міністр вважає, що вища освіта не є необхідністю для кожного громадянина України. То в 1990-ті, на його думку, склалася традиція мати диплом. Мовляв, була б робоча сила — розуму не треба. Але ж робітників у нас сьогодні вистачає. Мільйони їх навіть за кордоном працюють. Іще 2001-го в газеті «Освіта» за 17-24 січня були вміщені дані про вищу освіту в Україні на той час. Так, на 1000 громадян її мали 358 євреїв, 158 — росіян, 116 — білорусів і лише 86 — українців. Авторитетний учений Академії педагогічних наук Петро Щербань наголошував тоді, що в нас відсутня українська національна інтелігенція. Відтак і національна ідея. Коли ж ситуація у вищій освіті не змінилась на позитивну і через 16 років, виходить, пан Гройсман прагне того, щоб у нашій країні було менше освічених українців і в перспективі.

Василь ВЕРБИЦЬКИЙ.

с. Вороньків

Бориспільського району

Київської області.

Прошу Володимира Борисовича пояснити, за якими законами (українськими, європейськими) розмір зарплатні нашим посадовцям із вищих ешелонів влади встановлюється не за виконану роботу, а за крісло, в якому вони сидітимуть? А як же професіоналізм, знання, вміння працювати не на себе, а задля блага держави, народу? Хто вам дав право щедро дарувати їм півмільйонні оклади, тоді як пересічного українця «ощасливили» скупими 3200? Ваша мета — збагачувати собі подібних. Наче той екстрасенс, ви вже наперед знаєте, що посадовець працюватиме професійно тільки за 700 тис. грн. То куди ведете Україну? В прірву. Контрасти разючі: одні не знають, у яких офшорах нечесно зароблені гроші сховати, другі — як протягнути від пенсії до пенсії чи мізерної зарплати за таких галопуючих цін.

Ніна ІВАЩЕНКО.

с. Слов’янка

Межівського району

Дніпропетровської області.